Page 123 - 4930

принципову можливість розв’язати проблему розвивального навчання, хоча для
створення переконливої психологічної теорії та для розробки його всебічного мето-
дичного забезпечення необхідно проводити все нові й нові дослідження” [8, с. 186].
На доповнення до цього висновку скажемо, що теорія й практика розвивального на-
вчання показали, що розвиток рефлексії можливий. Але тоді виникає питання: чому
радянська школа й суспільство загалом не реалізовували теоретичні досягнення
В. В. Давидова, інших учених і вчителів-практиків, спрямовані на формування реф-
лексивних здібностей в учнів? Дотепер питання залишається відкритим. Суспільство,
у якому панує посередня людина, було психологічно й інтелектуально не готове до
таких перетворень. Дослідження й експерименти В. В. Давидова, В. В. Рєпкіна були
орієнтовані на розвиток особистісних здібностей. Посередня людина бачила небез-
пеку в розвитку розумових здібностей у своїх співгромадян. Закладена в ранньому
шкільному віці здібність до рефлексії підірвала б у майбутньому підвалини закрито-
го суспільства. Безумовно, ідеологічні й педагогічні адепти не могли цього допустити.
Умовою оволодіння методологією професійної діяльності є обстоювання особис-
тісної позиції в процесі професійної діяльності. Досвід Г. Форда, Дж. Сороса свідчить
про те, що в них виникла потреба в методології лише тоді, коли вони з’ясували для
себе загальнофілософські та світоглядні проблеми й подолали вузькі масштаби влас-
ної професійної діяльності.
Узагальнюючи внесок теоретиків і практиків розвивального навчання, скажемо,
що він був позитивним. Практика показала, що формування рефлексивного мислен-
ня можливе навіть у початковій школі. Механізм розвитку рефлексивного мислення
в середніх і старших класах залишався недослідженим. Уважаємо, що засобом фор-
мування рефлексії в середніх, старших класах і вищих навчальних закладах має стати
побудова особистої наукової картини світу.

3.3. Побудова особистої наукової картини світу як умова оволодіння
методологією професійної діяльності

Наукова картина світу –
інтелектуальний інструментарій
особистості
Олександр Гречаний

Виникає природне питання: яким має бути зміст навчальних предметів у навчаль-
них закладах і способи його розгортання в навчально-виховному процесі, щоб вони
забезпечували розвиток рефлексії? Прекрасну відповідь на це центральне питання
проблеми засвоєння учнями методології професійної діяльності дав відомий дидакт
М. М. Скаткін, окресливши до того ж і спосіб його реалізації. Наведемо його суджен-
ня. „Зміст навчання в загальноосвітній школі має забезпечити формування в учнів
сучасної наукової картини світу (НКС). Така картина світу може бути побудова-
на лише на основі єдності аналітичного й синтетичного розгляду дійсності. Цілісна
картина світу передбачає систематичний аналіз окремих форм руху матерії: неживої

122