Page 122 - 4930

думку, сучасна структура навчальних предметів <...> повинна проектувати форму-
вання у школярів вищого рівня свідомості й мислення, ніж той, на який орієнтується
прийнята поки організація навчально-виховного процесу в школі. Ми висуваємо по-
ложення про те, що це має бути рівень сучасної теоретичної свідомості й мислення
<...> Зміст же й методи прийнятого начального навчання орієнтовані переважно на
формування в молодших школярів основ емпіричної свідомості й мислення – цього
важливого, але на сьогодні не найефективнішого шляху психічного розвитку дітей”
[8, с. 75]. Відомий психолог дуже делікатно визнав, що формування мислення в школі
має незадовільний характер. Незважаючи на те, що цей висновок було зроблено 25
років тому, він залишається актуальним і сьогодні.
В. В. Давидов, як один із теоретиків розвивального навчання, розумів роль і значен-
ня теоретичного мислення й рефлексії зокрема, тому писав: „Теоретичне, або розумне,
мислення має деякі характерні риси, які, будучи єдиними за їхнім змістом, по-різному
виявляються на матеріалі, який належить до різних форм суспільної свідомості. Так,
цьому мисленню притаманний аналіз як спосіб виявлення генетично вихідної основи
деякого цілого. Далі, для нього характерна рефлексія, завдяки якій людина постій-
но розглядає підстави власних розумових дій і тим самим опосередковує одну з них
з іншими, розкриваючи при цьому їхні внутрішні взаємовідношення. Нарешті, те-
оретичне мислення здійснюється в основному в плані розумових дій (план уявного
експерименту)” [8, с. 123]. Отже, рефлексія у психолога є способом переосмислення
власної діяльності, і розумової зокрема. Вона за своєю сутністю антидогматична.
Усвідомлюючи роль і значення рефлексії в розвитку здібностей дитини, В. В. Да-
видов теоретично обґрунтовує необхідність створення експериментальних класів
развивального навчання й організовує їх. Психолог пише: „Обстежуючи дітей, які
навчаються в наших експериментальних початкових класах, ми вивчали особливості
й рівень сформованості в них головних складників теоретичної свідомості – зміс-
товної рефлексії, аналізу та планування (уявного експериментування), а також їхній
прояв у діяльності пам’яті, уяви й мислення, в особистості дітей загалом” [8, с. 186].
У процесі узагальнення досвіду розвивального навчання було виявлено, що рефлек-
сія суттєво впливає не лише на розвиток пізнавальних здібностей учня, але й на фор-
мування його особистісної позиції. „На нашу думку, в основі загального психічного
розвитку молодших школярів лежить процес формування в них під час виконан-
ня навчальної діяльності теоретичної (змістовної) рефлексії, аналізу та плануван-
ня, що визначає суттєву перебудову всієї пізнавальної та особистісної сфери дітей”
[8, c. 186]. В експериментах було встановлено, що змістовна рефлексія формується
в процесі осмислення дитиною власної діяльності, отже, умовою її формування є
включення учня в активну навчально-пізнавальну, виховну діяльність. При цьому
дитина має бути не пасивним учасником, а активним суб’єктом пізнавальної діяль-
ності. „Змістовна рефлексія пов’язана з пошуком і розглядом людиною суттєвих під-
став власних дій” [8, с. 187]. Отже, під час експериментів за методиками розвиваль-
ного навчання було доведено, що формування рефлексивної здібності має стояти в
центрі навчально-виховного процесу.
Підсумовуючи власні розробки в галузі розвивального навчання, В. В. Дави-
дов доходить висновку: „Загальний підсумок проведених досліджень свідчить про

121