Page 73 - 4898

згідно з рекомендаціями щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах III-IV рівнів
акредитації від 30.12.2005 р. [4, 5].
Одним із принципів КМС є принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності, який полягає у
створенні таких умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної
діяльності студентів [7].
Іспити і заліки є підсумком самостійної роботи студента впродовж семестру або навчального року. Щоб
успішно скласти іспити й заліки, необхідно систематично та наполегливо працювати над засвоєнням матеріалу з
кожної навчальної дисципліни протягом усього семестру.
Підготовка до модульної контрольної роботи, а також іспиту та заліку вимагає певного алгоритму дій.
Насамперед необхідно ознайомитися з питаннями, які виносять на модульну контрольну роботу, а також програмою
проведення іспитів із навчальної дисципліни. На основі цього треба скласти план повторення й систематизації
навчального матеріалу на кожен день, щоб залишити день або його частину (залежно від кількості днів, наданих на
підготовку до іспиту) для повторного узагальнення програмового матеріалу. Не можна обмежуватися лише
конспектами лекцій, слід опрацювати потрібні навчальні посібники, рекомендовану літературу.
Послідовність роботи у підготовці до контрольних заходів має бути така:
- уважно прочитати й усвідомити суть вимог конкретного питання програми;
- ознайомитися з конспектом;
- уважно опрацювати необхідний навчальний матеріал за навчальними посібниками та рекомендованою
літературою.
Якщо з окремої теми науково-педагогічний працівник запропонував першоджерела, спеціальну наукову
літературу, яку студент опрацьовував у період підготовки до семінарських чи інших занять, необхідно повернутися до
записів цих матеріалів (а в окремих випадках і до оригіналів), відтворити в пам’яті основні наукові положення.
В окремому зошиті на кожне питання програми варто скласти стислий план відповіді в логічній послідовності
та з фіксацією необхідного ілюстративного матеріалу (приклади, малюнки, схеми, цифри).
Якщо окремі питання програми залишаються незрозумілими, їх необхідно написати на полях конспекту, щоб
з’ясувати на консультації. Найважливішу інформацію варто позначати іншим кольором, це допомагає краще їх
запам’ятати.
Слід поступово переходити від повторення матеріалу однієї теми до іншої. Коли ж повторено й
систематизовано весь навчальний матеріал, необхідно переглянути його ще раз уже за своїми записами, перевіряючи
подумки, як засвоєно логіку розкриття кожної теми, як зафіксовано в пам’яті основні факти, формули, ілюстративний
матеріал, чим і як можна доповнити окремі питання.
Найзручніше готуватися до модульних контрольних робіт та іспитів у читальному залі бібліотеки чи в
спеціалізованому навчальному кабінеті. Упродовж доби необхідно працювати 8-9 годин, роблячи через кожні 1,5
години перерви на 10-15 хвилин.

18.2 Методика організації самостійної роботи з навчальною і науковою літературою

Давно відомо, що головним джерелом здобуття знань у процесі навчання у ВНЗ є книга (підручник, навчальний
посібник, монографія, словник, довідник, збірник наукових праць, наукова стаття тощо) [1, 6].
Під час добору літератури з того чи іншого питання необхідно вміти скласти бібліографічні записи згідно з
єдиними вимогами, які є обов’язковими для оформлення бібліографічного апарату.
Опис книги потрібно робити з титульного листа за такою формою:
- Прізвище та ініціали автора (якщо книгу написали два чи три автори, їх прізвища та ініціали подають також
на початку опису).
- Назва (заголовок) книги. Подають повністю та без скорочень.
- Підзаголовні відомості. Зазначають відомості про жанр книги (науково-популярний нарис, навчальний
посібник, довідник і т. ін.); вказують також, за чиєю редакцією вийшла книга; порядковий номер видання.
- Вихідна інформація. Подають відомості про місце видання, найменування видавництва та рік видання.
Опис книг, газетних та журнальних статей треба робити тією мовою, якою їх надруковано. Для ефективної та
результативної роботи з книгою студентові необхідно дотримуватися науково обґрунтованих організаційних і
санітарно-гігієнічних вимог. Насамперед раціонально організувати своє робоче місце. Книги, підготовлені для
опрацювання, мають лежати зліва попереду, а письмове приладдя – праворуч. Під час читання та ведення записів
світло має падати зліва і зверху. Найзручніше користуватися настільною лампою. Світло не має бути ні надто
яскравим, ні тьмяним, бо це зумовлює швидку втому очей.
У робочій кімнаті має бути чисте повітря, насичене достатньою кількістю кисню, тому доцільно працювати при
відкритому вікні чи кватирці. Необхідно чергувати періоди напруженої праці та відпочинку. Важливо через 1,5-2
години один вид розумової діяльності змінювати на інший, зовсім відійти від розумової діяльності та зайнятися на 10-
15 хвилин іншим видом діяльності, яка не потребує розумового напруження. Ефективним є активний відпочинок та
виконання фізичних вправ, прогулянка на повітрі тощо [1-3].
У роботі з книгою варто дотримуватися таких правил:
1 Під час вивчення певної проблеми насамперед потрібно ознайомитися з першоджерелами, а потім уже з
посібниками і критичними статтями. Опрацювання посібників не може замінити вивчення першоджерел. Робота над
першоджерелами викликає в студента самостійні думки, судження, сприяє глибшому розумінню теми чи проблеми.
2 Опрацювання літератури з конкретного питання варто починати з робіт загального характеру і від них
переходити до спеціальних і вужчих досліджень.

73