Page 74 - 4898

Студент може використати різні види читання. Часто застосовують суцільне читання, яке становить процес
уважного вивчення книги або окремих її тем, розділів без відволікань. У такому разі будь-яке питання треба починати
вивчати з найпростішого, загального. Проте слід усвідомлювати поняття, судження, міркування, висновки та ін.;
з’ясовувати основні положення, тези, твердження, встановлювати взаємозв’язок між ними; відокремлювати головне
від другорядного та ін.; вміти критично проаналізувати зміст книги, дати правильну оцінку.
Іноді потрібно використати часткове читання, коли необхідно опрацювати лише окремі розділи, питання та ін.
Найчастіше часткове читання застосовують у роботі з енциклопедіями, словниками, довідниками. Треба визначити
коло довідкової літератури, напрацювати зручну для себе систему записів та ін.
Необхідним для студента є синтетичне читання – конкретне і раціональне використання часткового та
суцільного читання книги.
Останніми роками поширюється так зване швидкісне читання. Цей метод привертає увагу людей розумової
праці тим, що коли під час звичного читання людина фіксує від 150 до 400 слів за хвилину, то під час швидкісного –
від 900 до 2000-2500 слів.
Методика швидкісного читання вимагає:
1 Не допускати регресій, тобто зворотних рухів очей для повторного читання слова, фрази, речення. Текст
будь-якої складності читають один раз. Лише після закінчення читання й початкового осмислення змісту прочитаного
можна повернутися до повторного читання.
2 Дотримуватися певного алгоритму читання. Сформуйте свій алгоритм читання і постійно пам'ятайте зміст та
лексичне значення його компонентів. Основою для вироблення власного алгоритму читання може бути така схема:
- автор, назва книги, статті;
- джерело і вихідна інформація;
- структура книги, статті;
- основний зміст;
- особливості й побудова фактографічного матеріалу;
- проблеми, які здаються для вас суперечливими;
- новизна опрацьованого матеріалу, його місце і значення в подальшому розумінні наукових проблем,
можливість використання у практичній діяльності.
3 Читати без артикуляції. Читання без артикуляції гальмує звичку промовляти текст і сприяє посиленню
наочно-образного компонента мислення.
4 Забезпечити рух очей по центру сторінки зверху вниз. Це найбільш економний і ефективний спосіб. Він
сприяє розвитку периферійного зору. На початковому етапі олівцем проведіть вертикальну лінію посередині сторінки.
Це буде своєрідний орієнтир для очей.
5 Бути уважними. Треба зосереджувати увагу на процесі читання.
6 Намагатися зрозуміти прочитане у процесі читання. Це ключ до проникнення у зміст і сутність прочитаного,
шлях до його запам’ятання.
7 Постійно повторювати прочитане зразу ж після завершення читання. У процесі читання запам’ятовувати не
слова чи окремі фрази, а думки, ідеї. Адже тільки осмислене запам’ятовування раціональне і продуктивне.
8 Використовувати різні способи читання. Це залежить від мети опрацювання друкованого джерела інформації.
9 Бути гнучким читачем. Залежно від потреби переходити від звичайного читання до швидкісного і навпаки.
10 Постійно вдосконалювати свої вміння в читанні. Успіхи у швидкісному читанні з’являться лише за умов
систематичних занять, формування навичок у цьому виді діяльності [2, 3].
У процесі самостійного навчання важливо вміти робити записи прочитаного. Під час опрацювання книг
застосовують такі види записів (табл. 18.1):

Таблиця 18.1 – Схема записи прочитаного

1 Складання плану
2 Виписування цитат
3 Записи висновків
4 Складання тез
5 Складання конспекту
6 Складання анотацій
7 Написання реферату
8 Рецензування
9 Систематизація зведених оглядів
10 Складання схем, таблиць
1. Запис власних думок
12 Записи окремих слів із нотуванням їх значення та ін.

План – така форма запису, коли студент фіксує окремі логічно завершені частини статті чи книги, даючи їм
своєрідні заголовки. План може бути простим і складним, залежно від змісту прочитаного матеріалу та визначеної
мети.
Цитата – дослівний уривок з тексту твору або чиїсь слова, їх наводять письмово чи усно для підтвердження
міркування.

74