Page 14 - 4893

самовідновлення за терміни, співставні з термінами споживання (наприклад, мінеральні
ресурси);
• видобувні поновлювані - ресурси, яким властива здатність до відновлення (через
розмноження або інші природні цикли), наприклад, флора, фауна, водні ресурси.
 господарська, коли природні ресурси класифікують на різні групи з точки зору
можливостей господарського використання:
• за технічними можливостями експлуатації виділяють природні ресурси: реальні – ті,
що використовуються при цьому рівні розвитку продуктивних сил; потенційні - встановлені
на основі теоретичних розрахунків та попередніх робіт і такі, що включають, окрім точно
встановлених технічно доступних запасів, ще й ту частину, яку нині не можна освоїти за
технічними можливостями;
• за економічною доцільністю заміни розрізняють ресурси замінні і незамінні.
Наприклад, до замінимих відносять паливно-енергетичні ресурси (вони можуть бути замінені
іншими джерелами енергії). До незамінних належать ресурси атмосферного повітря, прісні
води і ін.
За економічним значенням корисні копалини поділяються на:
• балансові, експлуатація яких доцільна в даний момент;
• позабалансові, експлуатація яких недоцільна у зв’язку із низькою часткою корисної
речовини, значною глибиною залягання, особливостями умов роботи та ін., але які в
перспективі можуть розроблятися.
Серед класифікацій природних ресурсів, що відбивають їх економічну значущість і
господарську роль, особливо часто використовується класифікація за напрямом і видами
господарського використання. Основний критерій підрозділу ресурсів в ній - віднесення їх до
різних секторів матеріального виробництва або невиробничої сфери. За цією ознакою
природні ресурси діляться на ресурси промислового і сільськогосподарського виробництва.
Група ресурсів промислового виробництва включає усі види природної сировини,
використовуваної промисловістю. У зв'язку з багатогалузевим характером промислового
виробництва відбувається диференціація видів природних ресурсів.
Енергетичні ресурси, до яких відносять різноманітні види ресурсів, що
використовуються на сучасному етапі для виробництва енергії, :
• горючі корисні (нафта, газ, вугілля, бітумінозні сланці та ін.) копалини;
• гідроенергоресурси (енергія річкових вод, приливна енергія і тому подібне);
• джерела біоенергії (паливна деревина, біогаз з відходів сільського господарства);
• джерела ядерної енергії (уран і радіоактивні елементи).
Неенергетичні ресурси, що представляють сировину для різних галузей промисловості
або беруть участь у виробництві згідно з його технічними особливостями:
• корисні копалини, що не відносяться до групи каустобіолітів (рудні і нерудні);
• води, використовувані для промислового виробництва;
• землі, зайняті промисловими об'єктами і об'єктами інфраструктури;
• лісові ресурси промислового значення; - біологічні ресурси промислового значення.
До ресурсів невиробничої сфери (невиробничого споживання - прямого або непрямого)
відносяться ресурси, що вилучаються з природного середовища (дикі тварини, що
представляють об'єкти промислового полювання, лікарську сировину природного
походження), а також ресурси рекреаційного господарства, заповідних територій та ін.
З'єднання природної і економічної класифікацій дозволяє виявити можливість
різноспрямованого використання різних природних груп ресурсів, а також їх
взаємозамінність, зробити висновки про завдання раціонального використання і охорони
окремих видів.
По взаєминах видів використання вони бувають однозначного і багатоцільового
використання, у тому числі взаємопов'язаного (комплексного) використання (водні ресурси),
взаємовиключного (що конкурує) використання (земельні ресурси).

13