Page 17 - 4893

збільшуються до 2,5 т за рік. Внаслідок малої в'язкості паливо просочується крізь невидимі
отвори у швах посудин на поверхню і випаровується («потіння»). Втрати з 1 м такого шва
можуть досягти 0,7 т за рік.
Щоб уникнути втрат палива від витікання під час приймання, зберігання і видачі його,
треба щодня перевіряти справність резервуарів і тари, вчасно заміняти прокладки і набивку в
запірній арматурі та з'єднаннях, негайно усувати дефекти. Не можна наливати нафтопродукти
в пошкоджену тару, переповнювати паливом резервуари. Люки їх мають щільно закриватися,
засоби перекачування треба регулярно перевіряти.
Тріщини у зварних швах і невеликі отвори в трубопроводах і резервуарах усувають,
установлюючи хомути або бандажі із застосуванням бензостійких замазок та епоксидних
смол. В АТП є спеціальні набори (ОП-1764) для ремонтних робіт, до яких належать різні
полімерні матеріали (зв'язуючі, отверджувачі та пластифікатори), ацетон, склострічка
бавовняна і склотканинна, вимірники, ванночки, залізний порошок і слюсарний інструмент.
Під час заправляння автомобілів паливо втрачається переважно через те, що немає
спеціалізованого заправного устаткування або ним невміло користуються. Тому цю операцію
слід здійснювати на справних стаціонарних постах заправляння за допомогою
паливозаправних колонок або безпосередньо на місцях з пересувних паливозаправників.

7.3 Випаровування палива під час зберігання

Найбільше випаровується бензин, дещо менше – дизельне паливо. Оливи і мастильні
матеріали практично не випаровуються. Втрати нафтопродуктів від випаровування під час
зберігання виникають переважно внаслідок малих і великих «дихань» газового сифона,
видування і т. ін.
«Дихання» резервуарів, що спричинюється коливанням температури повітря, су-
проводжується випусканням повітряної суміші з посудини при нагріванні і впусканням
свіжого повітря при охолодженні. Газовий сифон і видування є наслідком негер- метичності
резервуарів (немає прокладок, нещільно прилягають кришки мостів для вимірювання,
негерметичність «дихального» клапана і т. ін.), коли в них виникає циркуляція повітря і пари
бензину.
Передусім унаслідок випаровування палива вивітрюються легкі (основні) компоненти,
що змінює фракційний склад, погіршує пускові властивості, спричинює неповне згоряння,
димний вихлоп, збільшує нагаровідклади і прискорює спрацьовування деталей двигуна. У
неетилованого бензину знижується октанове число.
Щоб знизити втрати палива, треба: зменшити газовий простір повнішим заповненням
резервуарів; знизити вплив коливань температури газового простору, фарбуючи резервуари у
світлі тони (найкраще в білий колір) або влаштовуючи захисні екрани. «Дихальні» клапани,
прокладки, кришки тощо треба тримати у справному стані й забезпечувати цілковиту герме-
тичність їх.
Вимірювати рівень наливу та брати проби доцільно вранці і ввечері, коли температури
повітря і газового простору приблизно однакові. Треба скорочувати кількість перекачувань
палива з резервуара в резервуар. Наливати у посудини нафтопродукти слід тільки закритим
способом.
Найкращих результатів можна досягти, якщо повністю ліквідувати газовий простір, але
для звичайних сталевих резервуарів цього домогтися важко через температурне розширення
нафтопродуктів. Максимально заповнити такі резервуари можна на 95-97 % їхньої повної
місткості. Дослідженнями доведено, що річні втрати бензину від випаровування з резервуарів,
заповнених паливом на 20 %, у 33–34 рази більші, ніж у заповнених на 90 %. Тому, вибираючи
посудини, слід пам'ятати, що для зберігання однієї й тієї самої кількості палива краще мати
один великий резервуар, ніж кілька малих. У цьому разі ступінь заповнення резервуара буде
більшим, а поверхня випаровування меншою.
Не можна довго зберігати в посудинах невеликі залишки бензину або дизельного палива,
бо швидкість самовипаровування у них збільшується в 4 рази і більше.
16