Page 11 - 4893

Перша з них - зниження токсичності відхідних газів двигунів, що працюють на
нафтовому паливі. Це може бути досягнуто поліпшенням якості палива і утворення суміші в
двигунах, зниженням частки шкідливих речовин за допомогою систем очищення відхідних
(допалювальних і газоулювалюючих пристроїв), вдосконаленням елементів конструкції
автомобіля, що впливають на роботу двигуна. Комплексне використання електроніки на
автомобілях дозволяє знизити токсичність відхідних газів у 2-3 рази, забезпечити велику
безпеку руху, підвищити паливну економічність на 15 % і потужність двигуна на 10-15 %.
Друга група рішень - відмова від використання традиційних видів палива і перехід на
інші види палива (природний газ, бензин у суміші з воднем та ін.). У нашій країні цими
питаннями почали займатися ще в 1930-і рр., а в 1949-1957 рр. вже здійснювалося серійне
виробництво газобалонних автомобілів. У цей час випуск таких автомобілів мав на меті
економії рідкого палива. Нині це завдання зберігається, але доповнюється й інше - дотримання
екологічних вимог. Склад відхідних газів у газобалонних автомобілів менш токсичний, ніж у
тих, що працюють на бензині. Вихід оксиду карбону при використанні газу зменшується до
0,1 % в порівнянні з 3-4,5 % при використанні бензину, а оксидів нітрогену - в 2 рази.
У всьому світі широко проводяться досліди з використання як паливо водню. Нешкідлива
водяна пара - ось продукт згорання двигунів, що працюють на водні. Вже з'явилися автомобілі,
двигуни яких переобладнуванні в одних випадках на повне, а в інших - на часткове живлення
воднем. Який з цих двох способів виявиться прийнятніше - виявиться в результаті їх пробної
експлуатації. У будь-якому випадку шкідлива дія автомобілів на довкілля значно зменшується.
Третя група таких ідей зводиться до заміни традиційних автомобілів новими їх видами -
електромобілями, гібридомобілями. Розробка і застосування електромобілів пов'язані з рядом
важких проблем (потужність і об'єм акумуляторів, час на перезарядку і тому подібне).
Великі перспективи як у сфері скорочення споживання пального, так і в плані
підвищення безпеки експлуатації автомобілів і зниження токсичності вихлопних газів має
впровадження в конструкцію автомашин електронного устаткування. Діапазон його
застосування швидко розширюється - від електронного годинника до систем, що здійснюють
управління роботою двигуна, трансмісії, інших вузлів ходової частини автомобіля. Нині
широкого поширення на автомобілях серійного виробництва вже набули сигналізатори
витрати палива і окремих параметрів рухи, що допомагають водієві вибирати оптимальний
режим роботи машини, електронні системи уприскування палива, протиблокувальні системи
гальм та ін. На стадії впровадження в масове виробництво знаходяться навігаційні системи,
що допомагають водієві орієнтуватися на незнайомій місцевості, і лазерні пристрої, що
запобігатимуть зіткненням рухомих автомашин. Почалася установка на автомобілях
мікропроцесорів. Так, у 2012 р. переважна більшість легкових автомашин, що випускаються в
США, оснащені мікропроцесором як стандартним устаткування, що дозволяє, за
підрахунками, проведеним компанією "Форд мотор", забезпечити економію пального до 35%.
Виробничо-технічний аспект екологічних проблем включає і проблеми
водокористування на автомобільному транспорті. Автомобільно-транспортні підприємства
(АТП), як відомо, споживають велику кількість води, 80-85 % якою використовується на
технічні потреби і при прямотічній системі споживання повторно не застосовується.
Через недосконалість методів очищення стічних вод АТП є помітними забрудниками
водоймищ. Так, локальне очищення створює передумови для впровадження безстічної,
замкнутої системи водокористування для технічних потреб і дозволяє скоротити витрату води
в 15-20 разів. Щодо обслуговування, наприклад, миття особистих автомобілів, то шкідливих
наслідків можна уникнути шляхом пристрою в містах широкої мережі автоматичних
цілодобових мийних пунктів при АЗС, обладнаних очисними системами.
Ще одна проблема, пов'язана з ліквідацією шкідливих наслідків обслуговування
автомобілів, - це злив на землю відпрацьованих олив. За спостереженням біологів, на місці
зливу олив довгі роки нічого не росте. Особливо гостро ця проблема стоїть відносно

10