Page 18 - 4893

Щоб запобігти втратам нафтопродуктів від малого «дихання», треба використовувати
герметично закриті резервуари з «дихальними» клапанами, що працюють при підвищеному
тиску. «Дихальні» клапани, встановлені на резервуарах, мають межі спрацювання при
надлишковому тиску 0,25 МПа і вакуумі 0,01 МПа. Втрати бензину внаслідок випаровування
у таких резервуарах порівняно з «атмосферними» втроє нижчі і зменшуються у 10 разів при
оборотності резервуара менш як 12 разів на рік.
Одним з найефективніших способів є зберігання палив, що легко випаровуються, в
заглиблених і підземних резервуарах, що мають відносно постійний температурний режим.
При зберіганні таким чином майже повністю виключаються втрати від "малих дихань" палива,
оскільки будучи засипаними ґрунтом резервуари не піддаються сонячному опроміненню і,
отже, в них майже відсутні добові зміни температури газового простору. У порівнянні з
наземним зберіганням втрати від "малих дихань" палива в заглиблених резервуарах
скорочуються в 8…10 разів, а також дещо знижуються втрати від "великих дихань" (за
відсутності газовирівнювальних трубопроводів). Перевагою заглибленого зберігання палива
також є те, що воно менш вогненебезпечне, дешевше в експлуатації, займає меншу площу, для
зливу палива не потрібно насосних установок і забезпечує найменші втрати палива від
випаровування, і відповідно, найменше погіршення його якості в процесі зберігання. Втрати
бензину в заглиблених резервуарах складають у рік 0,01-0,03%, а в наземних в залежності від
заповнення -0,3-9,6%.
Для забезпечення протипожежної безпеки при зберіганні палива в резервуарах
використовують різні системи з вогневими запобіжниками, з використанням інертних газів
або рідин і основані на принципі насичення.
Найбільш розповсюджена система зберігання палива з вогневими запобіжниками. Її
суть-резервуар з’єднується з зовнішнім середовищем, а повітря може попасти в нього тільки
пройшовши вогневий запобіжник.
На рисунку 7.1 зображена схема зберігання палива з вогневим запобіжником.

1 – зворотний клапан; 2 – резервуар; 3 – заземлення; 4 – кінцевий вогневий запобіжник;
5 – повітряний трубопровід; 6 – зливний фільтр; 7 – зливний трубопровід; 8,10 – кутові вогневі
запобіжники; 9 – мірна лійка рівня палива; 11 – випускний трубопровід; 12 –
паливнозаправна колонка; 13 – шланг з роздавальним пістолетом; 14 – бетонна подушка.
Рисунок 7.1 - Схема зберігання і роздачі палива з вогневим запобіжником.

Резервуар 2 встановлюють в попередньо виритий котлован і заглиблюють не менше ніж
0,2 м нижче рівня землі на бетонній подушці 14. Його кріплять до фундаменту хомутами і
засипають піском.
Для заповнення резервуару служить зливний трубопровід 7. Кінець його опускають в
резервуар нижче зворотного клапана 1 випускної труби 11.Завдяки «мертвому» залишку в
зливному трубопроводі створюється гідравлічний затвор. Він запобігає попаданню повітря в
резервуар при його заповненні і перешкоджає проникненню вогню всередину. В свою чергу,
зливний фільтр 6 є сітчастим і служить одночасно вогневим запобіжником. На кришці
17