Page 12 - 4893
P. 12
особистого транспорту. Ліквідовувати ці наслідки можна шляхом широкого впровадження на
усіх АЗС економічно вигідних для споживача пристроїв заміни оливи.
Використання природних ресурсів - суспільно необхідні витрати на створення
транспортної послуги. Проте цей аспект ніяк не враховується ні у виробництві, ні в
експлуатації, немає ні показників, ні нормативів. Тим часом витрати на відтворення природних
ресурсів зростають. Тому цей чинник необхідно більш повно враховувати при плануванні та
економічному стимулюванні.
5 ОСНОВИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ
ТРАНСПОРТІ
Ресурсозбереження - комплекс методів зниження витрат і підвищення ефективності при
експлуатації автомобільного транспорту. На будь-яке транспортне підприємство, що
функціонує на ринку, діють закони ринку, що дозволяють регулювати діяльність в певних
рамках.
Закон нормального функціонування ринку, як і окремо взятого підприємця, вимагає мати
надлишок (резерв) виробничих ресурсів із забезпеченням державних гарантій прав людини і
гідного життя людей. Як показує досвід, вільні виробничі потужності для можливого
розширення виробництва і освоєння нових виробів повинні складати 15-20 % від потенціалу
фірми, а рівень безробіття – 4-10 % (при нормі приблизно 5 %).
Закон рівних граничних корисностей споживчих товарів на певну суму грошей говорить,
що людина купуватиме будь-який товар до того часу, поки витрати на його придбання не
урівноважаться.
Закон вартості відбиває результат взаємодії попиту і пропозиції на ринках товарів і
послуг, тобто результат взаємодії різних незалежних один від одного чинників виробництва і
споживача.
Держава в умовах ринкових стосунків виступає як суб'єкт підприємницької діяльності і
веде таку політику, яка має бути спрямована на активізацію цієї діяльності, підвищення її
ефективності. У той же час держава зобов'язана виходити з інтересів усього суспільства,
охороняти народногосподарські інтереси.
На автомобільному транспорті також існує необхідність державного регулювання
підприємницької діяльності, що пояснюється цілим рядом причин. Відомо, що автомобільний
транспорт є одним з основних забрудників довкілля, особливо у великих містах.
Державні органи не лише розробляють і контролюють "правила гри", вони також можуть
регулювати рівень конкуренції шляхом введення системи кількісних і якісних обмежень при
організації транспортної діяльності. Кількісне обмеження полягає у встановленні граничного
числа транспортних засобів при видачі дозволів на підприємницьку діяльність у сфері
автомобільних перевезень. Якісне обмеження полягає у висуненні жорстких вимог до
автоперевізників з точки зору їх кваліфікації, технічного стану рухливого складу,
відповідності його умовам перевезень і т. д. з боку державних органів.
Важливе значення для ресурсозбереження має визначення оптимального розміру
підприємства, залежного від безлічі чинників, у тому числі від часу і району розміщення.
Оптимальний розмір проектованого (що здійснює аудит) підприємства повинен
забезпечити мінімум витрат або максимум прибутку, розрахованих за формулою
Зmin(Пmax) = Тс + З + Тп + До ⋅ Ен, (5.1)
де З - витрати на виробництво, тобто собівартість продукції; П - прибуток підприємства;
Тс - витрати на доставку сировини і матеріалів; C - собівартість проекту; Тп - витрати на
доставку готової продукції до споживачів; До - капітальні витрати; Ен - нормативний
коефіцієнт ефективності.
Проблема оптимізації розміру підприємства з усією гостротою постала перед
підприємцями в 2008 р., ще на початку економічної кризи. Ті, кому не вдалося досягти
необхідних масштабів, опинилися в незавидному положенні виробників з високими
11