Page 24 - 4853

Друга тематична лінія, що проходить через усе оповідання, – це тема
дверей, їхнього відчинення та зачинення (архетипна символіка відкритого й
закритого світів).
Третя тематична лінія стосується підйомів і спадів добробуту родини Замз,
непевної рівноваги між їхнім процвітанням і відчайдушним, жалюгідним
становищем Ґреґора.
Є кілька інших підтем, але згадані три теми – основні, найсуттєвіші для
розуміння оповідання.
Можемо визначити стиль Кафки: його ясність, його точну і злагоджену
інтонацію, що так разюче контрастує із страхітливим змістом оповідання. Жодні
поетичні метафори не прикрашають це абсолютно чорно-біле оповідання.
Контраст і єдність, стиль і зміст, форма і сюжет об'єднуються в цілісність
найдовершенішим чином.
На цьому тлі звернемось до аналізу сюжету і композиції «Перевтілення».
Сюжет і композиція новели мають свої особливості. «Перевтілення»
складається з трьох розділів, у кожному з яких вміщується певний елемент
сюжету. У першому – зав’язка твору (перевтілення Ґреґора), у другому – його
кульмінація (вигнання Ґреґора батьком, «бомбардування» яблуками), у третьому
– розв'язка (смерть Ґреґора).
Кожен з розділів відображує певний конфлікт Ґреґора зі світом.
У першій частині, де зображується зіткнення Ґреґора з повіреним батьком,
конфліктна ситуація зумовлюється прагненням Замзи-комахи довести свою людську
гідність та незмінність свого соціального статусу.
У другій, де розгортається боротьба героя з матір'ю і сестрою навколо
жіночого портрета, який символізує кохання, виявляється бажання героя зберегти
свій інтимний, знову ж таки людський, але автономний від соціуму та родини,
внутрішній світ.
У третій Ґреґор озивається на звуки скрипки, і це свідчить про його потяг
до мистецтва, до найвищих духовних скарбів. І у всіх трьох випадках герой зазнає
поразки. У такий спосіб Кафка доводить свою думку про те, що найважливіші
гуманістичні цінності виявляються на початку XX століття неспроможними, а
нещастя відчуженості неподоланним. При цьому опір, який чинить Замза, має
підкреслено невиразний характер, адже за людські привілеї бореться комаха. Це
від початку новели надає іронічної тональності прагненням і діям Ґреґора.
Число три взагалі відіграє важливу роль у поетиці новели Кафки. Твір поділено
на три частини. В кімнаті Ґреґора троє дверей. Його сім'я складається з трьох осіб. По
ходу оповіді з'являються три служниці. Троє жильців мають три бороди. Три Замзи
пишуть три листи тощо. Кафка використовує прийом трикратного обрамлення
градаційної (бо з кожним разом напруга зростає) епіфори (бо всі частини закінчуються
за великим рахунком однаково, епіфорично. Так, Ґреґора виганяють: 1) зі звичного кола
спілкування; 2) з кімнати; 3) з цього світу. Кожна з трьох частин складається з «появи»
Ґреґора у спільній кімнаті і закінчується «вигнанням». Відрізняються причини появи
Ґреґора: у першій частині він з'являється на вимогу тих, хто знаходиться у кімнаті, у
другій — намагається допомогти зомлілій матері, у третій — приваблений грою сестри
на скрипці.

24