Page 20 - 4853

гротеску, прийому, який слугує для увиразнення рис характеру героїв. У Кафки
прийом перевтілення несе інше смислове навантаження: «маленька людина»
Ґреґор Замза перевтілюється в комаху і стає абсолютно беззахисним у ворожому
світі, який його оточує. Грегор-комаха – найвищий прояв «відчуження».
Новела «Перевтілення» – це безперечне вираження драми самого Кафки,
котрий відчував себе чужим у власній сім'ї, розгорнута метафора його комплексу
провини перед батьком і родиною.
Французький дослідник життя і творчості Кафки Клод Давид зазначає:
«Ґреґор Замза – це безумовно Франц Кафка, перетворений своїм нелюдимим
характером, своєю схильністю до самотності, своєю нав'язливою думкою про
творчість у певну подобу монстра; він відрізаний від роботи, сім'ї, зустрічей з
іншими людьми, зачинений у кімнаті, куди ніхто не насмілюється ступити ногою і
яку поступово звільняють від меблів, незрозумілий, зневажливий, відразний
об'єкт в очах усіх». Але незважаючи на те, що Замза – один із автобіографічних
«портретів» Кафки (про це, зокрема, свідчить прізвище героя, яке є криптограмою
прізвища самого письменника), цей образ має глибокий узагальнюючий зміст,
адже він виражає трагічне світосприйняття людини XX століття, яка відчуває на
собі тиск зовнішніх обставин — ворожих, абсурдних і сповнених зла.
Слід також відзначити, що інтерпретація новели з урахуванням лише складних
відносин Кафки з батьком, є ознакою насамперед фройдистських концепцій. Таке
тлумачення відкидав Володимир Набоков: «Биографы-фрейдисты утверждают, что
«Превращение» произросло из сложных отношений Кафки с отцом и из чувства вины,
не покидавшего его всю жизнь; они утверждают далее, будто в мифологической
символике дети представлены насекомыми, в чем я сомневаюсь, — и будто Кафка
изобразил сына жуком в соответствии с фрейдистскими постулатами. Насекомое, по
их словам, как нельзя лучше символизирует его ощущение неполноценности рядом с
отцом. Но в данном случае меня интересует жук, а не книжные черви, и этот вздор я
отметаю. Сам Кафка весьма критически относился к учению Фрейда. Он называл
психоанализ (я цитирую) «безнадежной ошибкой» и теории Фрейда считал очень
приблизительными, очень грубыми представлениями, не отражающими в должной
мере ни деталей, ни, что еще важнее, сути дела».
Водночас «Перевтілення», де батько відіграє одну з найвідразливіших
ролей, певним чином допомогло Кафці якщо не звільнитися від ненависті до
власного батька, то принаймні позбавити свої оповідання цієї «нав'язливої» теми:
постать батька з'явиться в його творчості лише у невеличкому тексті 1921 року.
Ґреґор-комаха – символ відчуженості людини від суспільства. Перевтілення
героя в комаху – це метафоричне світобачення Кафкою тих процесів, які
відбуваються з людиною, що стала символом відчуженості від суспільства.
Ранком Ґреґор не з'явився на роботу. З фірми негайно прибув повірений
дізнатися, що трапилося. Як тільки клерк побачив потвору, то відчув хвилювання.
Але він був схвильований не тим, що сталося з людиною, а тим, що «втраченому
працівникові треба швидко знайти заміну». Людина – гвинтик, який треба
замінити, головне – механізм, машина. Тому і доля Замзи-людини нікого не
хвилює.
Деградація суспільства «підтримується» духовною деградацією родини

20