Page 17 - 4853

соціалістичні ідеали. Він продовжує тему гуманізму, тему активної життєвої
позиції і революційної боротьби. У цьому плані творчість Ролана є дуже
показовою для ідейного процесу у західноєвропейській літературі. Творчість
французького письменника розкриває органіку цього процесу: від проблеми
героїчної особистості, від літератури революційної романтики через «Театр
Революції» до роману «Зачарована душа». Томас Манн заклав основи
сучасного філософсько-інтелектуального роману. У його романах
розкрилася складна еволюція філософсько-етичних та естетичних пошуків
західноєвропейської художньої думки першої половини XX ст. Творчість
Манна проілюструвала величезні можливості реалістичного методу: пафос та
іронію, суху логіку та фантастичний гротеск, абстрактну теорію та глибокі
психологічні проникнення, міфологізацією сюжету, художнє моделювання,
літературний колаж тощо. Усе ці прийоми і художні засоби у творчості
письменника мали глибоке філософське підґрунтя.
Боротьба реалістичного й модерністського світоглядів розуміння світу
багато в чому визначала проблеми сучасного літературного процесу. Однак
саме поняття реалізму XX ст. досить складне й відрізняється від поняття
класичного реалізму середини XIX ст. і навіть від реалізму межі XIX–XX
століть. Сучасне реалістичне мистецтво, як уже відзначалося, значною мірою
збагатилося новими художніми засобами виразності. Асоціативність, потік
свідомості, художня умовність, принцип монтажу кадрів – усе це вже перестало
бути спірним при визначенні художнього методу. У той же час, як зауважує
Д.В. Затонський, XX століття створює інші моделі типізації. Більш істотною
характеристикою у визначенні художнього методу у XX ст. є концепція світу і
людини. Там, де модерністи говорять про абсурдність і безглуздість
людського існування, реалісти наполягають на свідомості людської долі, на
творчому началі людської особистості. «Якщо модернізм зображує світ як
хаос, то реалізм має намір відтворити його як космос» (Д.В. Затонський).
Загалом реалізм XX ст. — «метод синтетичного відтворення дійсності,
що припускає різноманіття стилів і форм, різноманіття, не обмежене нічим,
окрім потреб усебічного соціального аналізу, крім законів історизму, крім
діалектичної взаємодії характерів і обставин» (Д.В. Затонський). Саме ця
гнучкість, відкритість, багатогранність і забезпечує реалізму життєздатність і
робить його надзвичайно важливим феноменом у літературному процесі XX ст.

Питання для самоконтролю
1. У чому причина ідейно-художньої переорієнтації
західноєвропейської літератури 20-х років XX ст.?
2. У чому полягає принципове розходження реалістичного та
модерністського художніх методів?
3. Що загалом характеризує реалізм XX ст.?
4. Які модерністські течії панують у європейській літературі цього
періоду?

17