Page 62 - 4845

паралельно BD ( у бік від В до D), а через точку n проводимо лінію
3
перпендикулярну BD .
Із кінця вектора прискорення a n BС (на плані прискорень точка n )
4
проводимо лінію перпендикулярну BС - це лінія дії вектора тангенціального

прискорення a BC . Останні дві лінії перетинаються у точці b . Повне
прискорення точки B визначає вектор p a b - a  p a  b  .
a
B
Лінія bd перетинає відрізок ak  у точці a . Вектор p a a зображує
3
3
3
абсолютне прискорення токи A , величина якого дорівнює a A 3   a 3 p a
a  .
3
Із плану прискорення визначаємо:
a   n 3 b  a , a   n 4 b  a a  p a d  a .
ВC
D
ВD
Кутові прискорення ланок 3 і 4:
  a  l BD ,   a  l CB .
BD
4
3
BC
Напрями кутових прискорень показані на рис.2.21,а.
Для перевірки правильної
побудови плану прискорень можна D x
скористатись теоремою подібності, D K
а саме: перевірити виконання умови
ba 3  a 3 d , яка має виконуватись h
BA 3 A 3 D S
для вказаних точок. φ 1
Аналітичний метод
Для досліджуваного механізму О
число векторних контурів дорівнює l
к  р  n  7  5  2. На рис.2.22 А 1
зображені два векторні замкнуті
контури OADKO і CBDKNC . l
Кривошип 1, куліса 3 і l 0
коромисло 4 замінено відповідно 3
векторами l , l , l , а відстані від С e N
3
4
1
центра обертання кривошипа до φ 4 φ 3
напрямної ланки 5 і до шарніра С – l В
4
відповідно векторами h , l , e .
0
Відстань між точками А і D, яка Рисунок 2.22 – Замкнутий
змінюється у період руху ланок векторний контур
механізму, позначимо вектором S .
Визначимо положення, швидкості і прискорення ланок механізму.
Запишемо рівняння контурів
l  S  h  x . l  l  e  l  h  x . (2.73)
1
D
D
4
3
0
Метод проекцій
Векторні рівняння проекціюємо на осі координат
l cos  S cos  x ,
1 1 3 D (2.74)
l 1 sin 1  S sin 3  . h
61