Page 58 - 4845

Графічний метод
Задані розміри ланок (рис.2.21): l OA  0 ,14 м - довжина кривошипа;
l СВ  0 ,12 м - довжина коромисла; l BD  0 ,62 м - довжина куліси; h  0 ,21 м -
відстань від центра обертання кривошипа до напрямної руху ланки 5;
l  0 ,31 м - відстань по вертикалі між точками О і С; e  0 ,14 м - відстань по
0
горизонталі між точками О і С.
У довільно вибраному положенні кривошипа побудуємо план
механізму. Для побудови плану механізму роз’єднаємо ланки 3 і 5. Після
цього механізм розпадеться на дві частини: одна з низ буде складатись із
стояка 6 і ланки 5, точка D якої може рухатись тільки по горизонтальній
напрямній; друга включає ланки 1, 2, 3, 4 і стояк 6. Кривошип 1 при цьому
вважаємо нерухомим.
На траєкторії руху точки В фіксуємо чотири рівновіддалені точки 1, 2,
3, 4. З’єднуємо кожну із цих точок з точкою А прямою лінією і відкладаємо
на кожній прямій довжину куліси BD. Таким чином отримаємо положення 1,
2, 3, 4 точки D, і з’єднавши їх плавною кривою (рис.2.21,а), матимемо
траєкторію точки D. Чотири плани кулісного механізму, які побудовані для
визначення траєкторії точки D, називаються хибними планами механізму.
Дійсна точка D розміщена на перетині напрямної ланки 5 з хибною
траєкторією точки D. Після визначення положення точки D робимо з цієї
точки радіусом DB засічку на траєкторії точки В і знаходимо дійсне
положення точки В, а отже і положення куліси ВD і коромисла СВ.
Механізм складається з однієї структурної групи 3-класу, ланки 2, 3, 4,
5, і кривошипа 1.
У вузлі А даного механізму розрізняють три точки, а саме: точка А 1 -
відноситься до кривошипа, А 2 – належить повзуну 2, А 3 - належить кулісі
ВD. Точки А 1 і А 2 співпадають і рухаються разом. Точка А 3 знаходиться у
відносному поступальному русі відносно точки А 2.
Побудову плану швидкостей почнемо із визначення швидкості точки
А  А 1   А 2   А 12   l OA . Відкладемо вектор  А 12 на плані швидкостей. Із
1
1
полюса р проведемо лінію перпендикулярну до ОА у напрямку 

1
відложимо відрізок р  а довільної довжини (рис.2.21,б). Отримаємо
12
масштабний коефіцієнт плану швидкостей    А 12 р  а .

12
Для продовження побудови плану швидкостей треба задатись
довільним значенням швидкості точки В. Простіше взяти  В  0 . На плані
швидкостей позначимо цю точку b , яка лежить у полюсі р .

Швидкість точки А визначимо за формулою
3
     , (2.67)
3 А 2 А 3 А 2 А
     , (2.68)
А 3 В А 3 В
де   АВ , а  II AB .
А 3 B 3 А 2 А
Відповідно до записаних рівнянь проводимо на плані швидкостей через
точку а лінію паралельну AB , а через точку b - лінію перпендикулярну
12
до AB . На перетині цих ліній ставимо точку а . Точки В, А , D належать
3
3
57