Page 60 - 4845
P. 60

до ланки 3. Тому положення точки  d  лежить на прямій  аb  . За теоремою
                                                                                    3
                     подібності обчислюємо відрізок а  3 d
                                                             A  D
                                                     
                                                  а d   b a  3
                                                           3
                                                   3
                                                             BD
                     і відкладаємо від точки а .
                                               3
                          Зрозуміло,  що  вектор  швидкості  точки  D  завжди  напрямлений
                     горизонтально.  Отриманий  на  плані  швидкостей  вектор  р     d  має  інший
                     напрямок.  Тому  план  швидкостей  р     b a 3 d   називається  хибним  планом
                     швидкостей.
                          Приймаємо  тепер  нове  значення  швидкості   .  Через  полюс  р
                                                                                                   
                                                                              В
                     проводимо лінію перпендикулярну  BС  і відкладаємо на ній точку b . Через
                                                                 а
                     цю  точку  проводимо  лінію  паралельну  b   і  знаходимо  точку  а  .  Потім
                                                                   3
                                                                                           3
                                                     A  D
                                              
                     довжину  відрізка   а  3 d   b  a  3  BD    і  точку  d  .  Багатокутник   р  b  a  3 d    є
                                                       3
                     другим хибним планом швидкостей.
                          Будувати наступний хибний план швидкостей немає змісту, так як всі
                     точки  d   будуть  лежати  на  одній  прямій  лінії  d  d .  Тепер  необхідно
                     провести із полюса  р  лінію паралельну напрямній ланки 5 до перетину з
                                            
                     прямою  dd   . Точкою перетину є точка  d . Через точку  d  проводимо пряму
                     лінію паралельну  b d   і на перетинах знаходимо точки  а  і  b . Сукупність
                                                                                  3
                     векторів  р  а 12 a 3 bd  зображують дійсний план швидкостей.
                          Для дослідження прискорень обчислюємо швидкості                  а  а   ,
                                                                                     3 А  2 А  12  3  
                              b р   ,       bа   ,  а  потім      l  ,         l    .
                       В              А 3 B   3                    4    C  CB      3    А 3 B  BА 3
                     Швидкість         умовно  переносимо  у  точку  А   і  виясняємо,  що  кутова
                                   А 3 B                                3
                     швидкість   напрямлена проти годинникової стрілки (рис.2.21,а).
                                  3
                          Будуємо план прискорення. Задаємось масштабним коефіцієнтом плану
                     прискорень   . При рівномірному обертанні кривошипа прискорення точок
                                   a
                                                  n
                     А  і  А  дорівнюють  а 12    a 12    1 2 l OA .
                       1
                           2
                          Визначаємо прискорення точки  А
                                                             3
                                          a     a   a  k    a  r  ,                      (2.69)
                                            А 3   А 2  А 3 А 2  А 3  А 2
                                          a     a   a  n    a   ,                       (2.70)
                                            А 3   B    А 3 B  А 3 B
                     де a     АВ , а a r  II  AB .
                          А 3 B        А 3  А 2
                          Коріолісове  a  k   і нормальне  a  n   визначаємо за формулами
                                        А 3  А 2           А 3 B
                                   a k     2     і   a n    2 l  ,
                                      3 А  2 А  A 3 B  3  А 3 B  3  AB
                     а  відповідні  їм  відрізки  на  плані  прискорень -  а      12 k   a k A 3 A 2     і
                                                                                                a
                     n  4 n   a n A 3 B   .
                                   a
                         3
                                                           59
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65