Page 61 - 4845

Напрямок коріолісового прискорення a k установлюємо поворотом
А 3 А 2
0
вектора  на 90 у бік  (рис.2.21,в).
A 3 B 3

n
Прискорення точки В дорівнює сумі двох прискорень a  a  a . Для
B
B
B
побудови плану прискорень задаємось довільним значенням

тангенціального прискорення a точки В. Приймаємо a   0 . У цьому
B
B
n
випадку a  a   3 2 l CB .
B
B
n
Визначаємо довжини векторів а і a на плані прискорень
B
А
2
n 
a
p a 12  a 12  і p a 4  a n BC  . Відкладаємо їх від полюса p (рис.2.21,г),
a
a
a
відрізок p a a паралельно до ОА (у бік від А до О), а відрізок p a n
4
12
паралельно до ВС (у бік від В до С).
Відповідно до рівняння (2.69) коріолісове прискорення a k
А 3 А 2
відкладаємо із точки a , відрізок a 12 k , і напрямляємо його відповідно до
12
рис.2.21,в, через точку k проводимо лінію, паралельну до BA - це є лінія дії
відносного прискорення a r . За рівнянням (2.70) відкладаємо із точки n
А 3 А 2 4
відрізок n 4 n паралельно до BA у бік від A до B і проводимо через точку
3
3
n лінію, перпендикулярну до BA - це лінія дії тангенціального
3
прискорення a  . Точку перетину двох останніх ліній позначимо a . На
А 3 B 3
b a

лінії ab  знаходимо за теоремою подібності відрізок a d  A D 3 .
3
3
3
BA 3
Сукупність векторів p  a 12 b k  d зображують перший хибний план
прискорень. Другий хибний план прискорень будувати немає потреби,
оскільки всі точки d повинні бути на прямій лінії паралельній до dd   , яка
побудована на плані швидкостей. На цій основі проводимо через точку d
штрихову лінію паралельно d d  (на плані швидкостей) і знаходимо точку
перетину її з лінією, проведеною із полюса p паралельно до напрямної
a
ланки 5. Отримали точку d , а відрізок p a d визначає абсолютне
прискорення точки D a   a d  .
p
a
D
Прискорення точки В можна знайти за такими рівняннями:

n
a  a  a BD  a BD , (2.71)
В
D
n
a  a  a BC  a  , (2.72)
В
C
BC

де a BC  BC - тангенціальне прискорення точки В у відносному
обертальному русі навколо точки С; a   BD - тангенціальне прискорення
BD
точки В у відносному обертальному русі навколо точки D.
n
Числове значення нормального прискорення a BD обчислюємо за
формулою a n BD   3 2 l BD , а довжину вектора, який зображує це прискорення
- dn  a n BD l BD . Від точки d відкладаємо відрізок dn , напрямляємо його
3
3
60