Page 47 - 4845
P. 47

- із точки В провести пряму  через точки А 0 до перетину з дугою радіуса
                     BC, точка перетину є С 0;
                                                                            l     0 ,350
                          -  із  точки  С 0  нанести  засічку  радіусом  СD   CD        70 мм   на
                                                                              l  0 ,005
                     напрямній     руху     повзуна    5    і
                     зафіксувати точку  D ;
                                          0
                          - з’єднати відповідно точки В   з С 0    D 0
                     і  С 0  з  D 0,  отримаємо  кінематичну                   С 0
                     схему   механізму  у  нульовому                                            а
                     положенні вхідної ланки;
                          - поділити коло, траєкторію руху                          А 1    φ 0
                     точки А, на дванадцять рівних частин і
                     з  центра  О  провести  радіуси-вектори                                О
                     до перетину з колом;                                       А 0
                          -  точки  перетину  пронумерувати
                     у   напрямку      ,    починаючи      з
                                        1
                     нульового положення точки А 0;
                          - повторити побудову механізму у
                     кожному  із  цих  положень  кривошипа
                     (рис.2.19).
                          Переходимо       до    визначення       Рисунок 2.18 – Нульове
                     швидкостей.       План      швидкостей        положення механізму     В
                     побудуємо      у    8-му     положенні
                     механізму.
                          У  точці  А  розрізняють  три  точки,  а  саме:  точка  А 1 -   відноситься  до
                     кривошипа, А 2 – належить повзуну 2, А 3 - належить кулісі ВС. Точки А 1 і А 2
                     співпадають  і  рухаються  разом.  Точка  А 3  перебуває  у  відносному
                     поступальному русі відносно точки А 2.
                          Ланка 1 здійснює обертальний рух, тому
                                                                     м
                                    A 1   А 2    l OA   15  0   , 18   2 ,70  с  .
                                                1
                          Вектор швидкості    A    OA .
                          З  полюса  плану  швидкостей  р   відкладаємо  перпендикулярно  до  ОА
                                                           
                     відрізок  p  a 12    40  мм  (рис.2.19,а).
                          Обчислюємо масштабний коефіцієнт плану швидкостей
                                               2 ,7          м
                                        A 1     0 ,0675      .
                                         p v a  40          с  мм
                          Невідому  швидкість  точки  A 3 ,  яка  належить  кулісі 3,   знаходимо  із
                     системи векторних рівнянь
                                                  ,
                                          A 3  A 2  A 3  A 2                                (2.46)
                                                .
                                        A 3   В    A 3 В
                          Тут      || ВС ;       ; 0       ВС .
                                A 3  A 2       В         A 3 В
                          Розв'язуємо дану систему графічним методом.

                                                           46
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52