Page 49 - 4845

З точки а , кінця вектора  , проводимо пряму паралельну до ланки
А
12
2
ВС, a з точки В, яка співпадає з полюсом р проводимо пряму,

перпендикулярну до ланки ВС, і на перетині одержуємо точку a . Вектор
3
р  а зображує на плані швидкостей швидкість  (рис.2.19,б). Величина
3
3 A
цієї швидкості
  p a    18 0, 0675  1, 215 м/с.
3 A  3 v
Застосовуючи теорему подібності, визначимо положення точки с на
плані швидкостей
bc BC BC 180
 , bc  ba   18  32, 7 мм.
ba 3 BA 3 BA 99
Із плану швидкостей (рис.2.19,б)
 C  p  c     32, 7  0, 0675  2, 21 м/с.
Знаходимо швидкість точки D із векторного рівняння
     DC . (2.47)
D
C
Вектор  горизонтально напрямлений, а  DC  CD . Через точку c
D
проводимо пряму, перпендикулярну до ланки CD, a з полюса р проводимо

горизонтальну пряму і на перетині одержуємо точку d. (рис.2.19,в). Вектор
р  d зображує на плані швидкостей швидкість  . Завершуємо побудову
D
розставленням стрілок векторів центрів мас ланок (рис.2.19,г). Заміряємо
відповідні довжини векторів: сb  9 ,5 мм , р  d  35 мм .
Знаходимо швидкості:
  a a    35, 6 0, 0675  2, 40 м/с;
3 A 2 A 2 3 
 DC  cd     9, 5 0, 0675  0, 64 м/с;
 D  p  d     35 0, 06755  2, 36 м/с.
Кутові швидкості ланок
 2, 21  0, 64
1 
1 
  CB   2, 45 c .   DC   1, 83 c .
3
l BC 0, 900 4 l CD 0, 350
Побудувавши план швидкостей, будуємо план прискорення.
Визначаємо прискорення точки А 1.
n
а  1  а   а  1 A ; а  1  0, тому що  1  0 c  2 .
A
 1
n
2
2
2
l
Тоді а  1  а  , а n A 1   1 OA  15  0, 18  40, 5 м/с . a 2 A  a .
A
1
1
n
Вектор a паралельний до положення кривошипа OA і напрямлений
A
1
n

від точки А до точки О. Із полюса р відкладаємо вектора а  на плані
а
1
прискорення рівною довжиною 60 мм (рис.2.19,д). Тоді масштабний
коефіцієнт плану прискорення:
а n 40 ,5 м
 а  A   0 ,675 .
p a 12 60 с 2 мм
a
48