Page 21 - 4845
P. 21

Переходимо до рівняння (2.7). Прискорення  a  дорівнює нулю, так як
                                                                          С
                     точка  С  нерухома.  Із  точки  с (точка  с  знаходиться  у  полюсі)  відкладемо
                               n
                     вектор  a ВС  паралельно СВ у напрямку від точки В до точки С (рис.2.5,г).
                     Позначимо  кінець  цього  вектора  буквою  n ,  а  довжина  його  становитиме
                                                                   3
                     сn   a BС   . Через точку  n  проведемо пряму перпендикулярно СВ – це
                             n
                                                    3
                       3
                                  a
                     лінія дії тангенціального прискорення  a    (рис.2.5,д). Точка перетину ліній
                                                               ВС
                     дії тангенціальних прискорень є точкою b. Із полюса проводимо пряму  p      а b ,
                     яка  є   вектором  прискорення  точки  В.  Стрілки  векторів  тангенціальних
                     прискорень  напрямлені  до  точки  В (рис.2.5,ж).  За  теоремою  подібності
                     планів прискорень знаходимо положення точки Е (рис.2.5,з).
                          Модулі прискорень точок В і Е
                                                     2
                                   a =   ( bp a  ) ,  м/с ,
                                               a
                                     B
                                                     2
                                   a =   ( ) ep a   ,  м/с .
                                               a
                                     E
                          Кутові прискорення ланок 2 і 3
                                 a       n   b          a      bn  
                                                                             -2
                                                  -2
                                 BА    2   a  , с   і     BС    3  a  , с .
                              2
                                  l AB    l AB          3   l CB     l CB
                          Якщо умовно перенести вектор  a       паралельно самому собі у точку В,
                                                             AВ
                     то він вкаже на напрям кутового прискорення    ланки 2 відносно точки А.
                                                                       2
                     Аналогічно розмірковуючи, встановлюємо напрям  .
                                                                           3
                          Аналітичний розв’язок
                          Для досліджуваного механізму замкнутий векторний  контур виглядає,
                     як показано на рис.2.6. Кривошип, шатун і коромисло замінено відповідно
                     векторами  l ,  l   і  l .  А  стійку  ОС –  вектором  l .  Задача  зводиться  до
                                           3
                                                                           0
                                      2
                                  1
                     визначення кутів   і  .
                                              3
                                         2
                          Векторне рівняння замкнутого контуру
                                   l   l   l  l .                                        (2.8)
                                                3
                                            0
                                        2
                                    1

                                                     Е
                                                                             В
                                            l
                                            AE
                                                           l
                                                            2
                                                         D                     l
                                           φ 21                                3
                                                 φ 2
                                   А
                                       l         φ 1          l               С     φ 3
                                                               0
                                        1
                                            О
                                          Рисунок 2.6 – Замкнутий векторний контур

                                                           20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26