Page 19 - 4845
P. 19

планів швидкостей. Для цього достатньо побудувати на відрізку ab, плану
                     швидкостей, трикутник abe подібний  ABC      . Щоб трикутники були подібні
                     їхні сторони мають бути взаємно перпендикулярні. Через точку а проводимо
                     лінію, перпендикулярну до AЕ, а з точки b – перпендикулярну до BЕ. Точка
                     перетину ліній буде точкою е.
                          Якщо  тепер  довжину  кожного  вектора  перемножити  на  масштабний
                     коефіцієнт   ,  то  визначимо  модулі  швидкостей  відповідних   точок
                                   
                     механізму.
                          Модулі кутових швидкостей знаходять за формулами
                                              ab                  cb
                                        ВА        ,       ВС       .
                                     2
                                         l  AB  l AB      3   l CB    l CB
                          Якщо  умовно  перенести  вектор   відносної  швидкості    ВА   паралельно
                     самому  собі  у  точку  В,  то  він  вкаже  про  напрям   ,  обертання   ланки 2
                                                                             2
                     відносно точки А. Аналогічно визначають напрям  обертання   ланки 3.
                                                                                      3
                          Переходимо до визначення прискорень. Повне прискорення  а точки А,
                                                                                          А
                                                                                                 n
                     яка  рухається  по  колу,  складається  із  двох  складових:  нормального  а   і
                                                                                                 А
                                                                                                  
                                        
                                                                                             n
                     тангенціального а  і дорівнює векторній сумі цих прискорень  а =       a +  a .
                                                                                        А
                                                                                                  A
                                                                                             A
                                        А
                          Нормальне прискорення напрямлене по нормалі до центра траєкторії, а
                     його величину визначають за формулою
                                          2
                                                    n
                                     n
                                    а =  l  A   або  а =  2 l OA .                         (2.4)
                                     А
                                                    А
                                                          1
                                          OA
                          Модуль тангенціального прискорення визначають за формулою
                                            
                                          а =   1 l OA .                                   (2.5)
                                            А
                          За  умовою  задачі  кривошип  обертається  рівномірно        1  =  0 ,  тому
                                          n
                     а   =  0. Тоді а =  a .
                                          A
                                    А
                       А
                          Переходимо  до  структурної  групи 2-3.  Для  цієї  групи  відомі
                     прискорення точок А і С а   С    0) зовнішніх кінематичних пар.
                                               (
                          Прискорення  точки  В  внутрішньої  кінематичної  пари  визначають  за
                     теоремою про прискорення точок тіла у плоско-паралельному русі
                                                      n
                                          a    a   a BА    a   ,                        (2.6)
                                            B
                                                 A
                                                            BА
                                                            
                                                      n
                                          a    a   a BС   a BС  .                        (2.7)
                                                 C
                                            B
                          Обчислюють нормальні складові векторів системи
                                          а n ВА    2 2 l AВ ,    а n ВС    3 2 l СВ .
                          Складену систему векторних рівнянь розв’язуємо графічно побудовою
                     плану  прискорень.  Приймаємо  точку  p   за  полюс  плану  прискорень
                                                                  а
                     (рис.2.6,а)  і  відкладемо  вектор  а ,  який  за  модулем  і  напрямком  рівний
                                                         А
                                n
                     вектору  a . Беремо довільно довжину  відрізка  p   а а. Фіксуємо масштабний
                               A
                     коефіцієнт   а  =  а А  р а а (м/с ·мм).
                                                  2
                          Із  кінця  вектора  прискорення  точки  А (рис.2.5,б)  відкладаємо  вектор
                                                           18
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24