Page 83 - 4840
P. 83

6.3 Процесуальні теорії мотивації

                   Процесуальні теорії аналізують, як людина розподіляє
            свої  зусилля  для  досягнення  визначених  цілей  і  як  вибирає
            конкретний вид поведінки. Найбільш відомими процесійними
            теоріями  є  теорія  очікувань  В.  Врума,  теорія  справедливості,
            теорія Портера-Лоулера.
                   Основним розробником концепції очікувань є В. Врум.
            Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події.
            Виділяють  такі  очікування:  “затрати  праці-результати”;
            “результати-винагорода”; “винагорода-задоволення”.
                   Приймаючи  рішення  з  приводу  того,  що  робити  і  які
            зусилля витрачати, людина має відповісти на питання: наскільки
            їй  це  треба  робити,  що  вона  отримає  внаслідок  успішного
            виконання роботи і наскільки цінною буде винагорода. Модель
            мотивації за теорією очікувань показана на рис. 5.4.

               Очікування        Очікування

                  того, що         того, що         Очікувана
                 зусилля     х    результати    х   цінність   =   Мотивація

                принесуть           дадуть         винагороди
                  бажані          сподівану

               результати        винагороду

                   Рисунок 6.4 - Модель мотивації за В. Врумом

                   З теорії випливає, що очікування у людей індивідуальні.
            Отже, їх треба вивчати не менш досконало, ніж склад потреб.
            Керівництво організації має постійно порівнювати заплановані
            обсяг  і  структуру  винагород  з  фактичними  очікуваннями
            працівників. Адже те, що один працівник сприймає як суттєве
            підвищення,  інший  може  розцінити  як  насмішку  з  боку
            керівництва.
                    Згідно    з   теорією     справедливості      працівники
            суб’єктивно  порівнюють  свої  винагороди  із  затраченими
            зусиллями  та  з  винагородами  інших  працівників,  які
            виконують  аналогічну  роботу.  І  на  основі  цього  порівняння



                                            82
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88