Page 87 - 4840

контролю. Дійсно, вони фактично всі є невід’ємними
частинами загальної системи контролю в організаціях. Це
означає, що процес контролю по суті повинен „накривати” як
планування, організацію та мотивацію. У цьому і проявляється
широта контролю.
2. Підтримка успіху. Зіставляючи реально досягнуті
результати з запланованими, тобто відповідаючи на запитання
„наскільки ми просунулися до поставлених цілей”,
керівництво організації має можливість визначити, де
організація мала успіх, а де потерпіла невдачу.
Отримуючи інформацію про успіхи чи невдачі, їх
причини, отримують тим самим можливість достатньо швидко
адаптуватися до динамічних потреб зовнішнього та
внутрішнього середовища і таким чином забезпечити найкращі
темпи просунення до цілей організації.
Основним завданням контролю є:
- визначення фактичного стану об’єкта чи його
частини в даний момент часу;
- прогнозування стану та поведінки об’єкта;
- завчасне визначення місця та причин відхилень
значень характеристик об’єкта від заданих;
- збір, передача, обробка інформації про стан об’єкта;
- забезпечення стійкого стану об’єкта.
Об'єктивність і необхідність контролю як функції
менеджменту визначають такі фактори:
- невизначеність середовища (зміна законів, політики,
структури організації, технології, складу працівників
організації тощо);
- небезпека виникнення кризових ситуацій;
- доцільність підтримки успіху організації;
- тиск з боку конкурентів;
- боротьба за ринки збуту товарів та ін.

7.2 Види контролю
Розрізняють контроль за певними характеристиками:
- за часом здійснення в процесі управління організацією:

86