Page 24 - 4840

які проявляються в „групових стосунках” ,”групових нормах”,
“проблемах конфлікту та співробітництва”, ”неформальних
організаціях” тощо.
Отже, в основі школи людських стосунків лежить
дослідження психологічних аспектів управління, досягнення
наукової психології.
До головних положень школи людських стосунків слід
віднести:
1 Участь робітників в управлінні, "атмосфера загальних
інтересів”.
2 Людина являє собою соціальну істоту.
3 Відсутність чіткої ієрархії підлеглих, несумісність
формально-організаційних процесів управління з „природою
людини”. На місце строгої формалізації організаційних
процесів, жорсткої ієрархії підпорядкованості, які існують в
„класичній школі” доктрина „людських стосунків” ставить
необхідність в управління старанного врахування
неформальних аспектів організації, побудову нових методів
підвищення продуктивності праці, а саме: ”групові рішення”,
”паритетне управління”, ”гуманізація праці”
4 Вирішення „проблеми людини” - справа бізнесменів.
Американський психолог Фром стверджує, що сучасному
суспільству потрібні такі люди, яким сподобається, щоб ними
керували, щоб вони робили те, чого від них хочуть; люди,
якими можна управляти без усіляких зусиль.
До головних недоліків школи „людських стосунків” слід
віднести а) розгляд робітників як окремих груп з їх
„груповими інтересами”,” груповими стосунками”; б)
контроль за „людиною” з сторони бізнесменів в) заперечення
залежності соціального положення робітників від історичного
розвитку суспільства.
Школа поведінкових наук (з 1950р.) формувалася
Крісом Анджирісом, Ренсісом Лайкертом, Дугласом Мак-
Грегором, Фредеріком Герцбергом та іншими вченими-
біхевіористами.

23