Page 20 - 4840

відкритий та розвинутий тільки шляхом наукового аналізу всіх
різних методів в поєднанні з точним, детальним вивченням
робочих рухів та робочого часу. Це дає можливість
поступового заміщення наукою грубої імперії, яка існує у всіх
галузях механічного виробництва.
Отже, на думку Тейлора, при „науковій системі” вся
розробка організаційних заходів повинна виконуватися
адміністрацією на науковому рівні.
- необхідністю забезпечення максимального прибутку
для підприємця в поєднанні з максимальним благоустроєм для
робітника;
- необхідністю розвитку та розповсюдження принципу
„ініціативи та заохочення”, який полягає в тому ,що робітники
проявляють всю свою ініціативу, а в обмін получають деяке
соціальне заохочення;
- необхідністю розподілу праці між робітниками і
адміністрацією. Причому Тейлор ставить робітника на рівень
безпосереднього виконавця тих „науково обґрунтованих
інструкцій”, які йому доводить адміністрація.
Головними нововведеннями та рекомендаціями системи
Тейлора слід вважати:
- вивчення та аналіз трудових процесів: всі рухи
робітника поділялися на дрібні елементи, які вивчалися за
допомогою фотографії робочого дня. Певні непотрібні
елементи викидалися, а залишалися більш економні та
раціональні. У результаті з'явилася ціла наука “нормування
праці”.
- диференціацію функцій управління. У системі Тейлора
центральне місце в управлінні займає розрахункове ,чи
розподільче бюро, яке повинно повністю „спроектувати
виробництво в часі та грошах”: а) скільки і якого обладнання
треба; б) скільки потрібно робітників та службовців; в) яка
повинна бути технологія; г) яка оплата праці;
- організацію оперативного обліку та контролю, який дає
можливість слідкувати за виконанням кожного замовлення;

19