Page 8 - 4825

долають при переходах від захисту до нападу і при відході для
захисту своїх воріт. Під час таких переходів гравець
переміщується ривками 25–35 м, долаючи в середньому
відстань до 4430 м за одну гру, більшу частину прискорень
(60 %) виконує з максимальною швидкістю по прямій,
змінюючи швидкість і напрям бігу, поєднуючи біг з веденням,
передачею і кидками м’яча.
У нападі проти організованого захисту гравці
переміщуються ривками по 5–16 м, застосовуючи біг ривками
в середньому і максимальному темпі, долаючи в одній грі до
890 м. прискорення поєднуються з веденням, передачею,
виконанням стрибків з фінтами на кидок чи передачу м’яча.
Один гравець в середньому виконує 92 передачі в опорному та
безопорному положеннях, по 16–18 разів виконує загрозу з
імітацією на кидок і 5–6 разів кидки у ворота.
Не менш складною у прояві фізичного навантаження є
ігрова діяльність захисників. Так, крайні захисники
виконують протягом гри майже 34 оборонних дії, півсередні –
до 52, центральні – до 57, а висунутий вперед гравець
(система 5:1) – до 75. У захисті гравці короткими виходами на
3–5 м переміщуються різноманітними способами у поєднанні
із зупинками, поворотами, стрибками, поштовхами руки,
блокуванням гравця і польоту м’яча – в загальному обсязі до
1020 м .
За 60 хв. гандболісти високої кваліфікації виконують
таке за обсягом рухове навантаження: біг – 24 %, стрибки 5 %,
передачі – 24 %, кидки – 12 %, фінти – 6 %, ведення – 11 %,
блокування 18 %.
Зміст ігрової діяльності зумовлює підбір засобів і
методів навчально-тренувальних занять гандболістів із
поступовим ускладненням спеціальних фізичних вправ за
обсягом та інтенсивністю. Тому без визначення і врахування
особливостей прояву фізичних здібностей в умовах сучасної

6