Page 58 - 4794

зарубіжних, гарантії зайнятості місцевого персоналу і тощо.
Для України за умов незрілості інститутів ринкового
господарства і механізмів конкурентного перерозподілу
ресурсів важливо не допускати перетворення підприємств із
участю зарубіжних інвесторів на анклавний сектор.
Водночас для інвесторів з різних країн це може означати
суттєві обмеження свободи маневрування. Тому багато
провідних західних ТНК та уряди, які відстоюють їх інтереси,
все сильніше впливають на постсоціалістичні країни з тим,
щоб підштовхнути їх до радикальної лібералізації
інвестиційного законодавства. Для цього активно упроваджу-
ються підписання міждержавних угод з інвестиційних питань,
зокрема підписання країнами СОТ угоди «Про торгові аспекти
інвестиційних заходів» (Trade-Related Investment Measures –
TPIME), яка забороняє використання стосовно зарубіжних
інвесторів певних інструментів державної промислової
політики. Ідеологічно це подається як необхідність за умов
глобалізації поширення на країни з перехідною економікою
універсальних норм інвестиційного співробітництва.
У таких умовах серйозною проблемою стає розмивання
національного суверенітету. Трансакційний бізнес кидає
відкритий виклик суверенним правам урядів, виникає цілий
соціальний прошарок космополітичної олігархії, яка ставить
себе вище національних угрупувань і не визнає національної
ідентичності. Під впливом цих глобальних процесів
національне суспільство «стискається», його соціокультурний
потенціал обмежується, а виграє від цього меншість.
Прикладом може служити Велика Британія, де після приходу
до влади М. Тетчер «відкритість» стала одним із пріоритетних
напрямів державної політики. Від цієї політики доходи 20 %
багатого населення зросли в середньому на 4,7 % в рік, тоді як
у 20 % бідних - всього на 0,2%. У результаті середній дохід 20
відсотків багатих у 2000 р. був у 17 разів вищий, ніж у 20
відсотків бідних.

58