Page 63 - 4794

що суттєво ускладнює економічну й соціальну ситуацію в
порівняно благополучних державах;
- розвиток суспільства інформації (система
телекомунікацій, Інтернет), яке відкриває величезні
можливості для глобалізації економіки та злочинності.
Це далеко не повний перелік проблем, але й він показує,
що в боротьбі з деградацією навколишнього середовища,
поширенням міжнародної злочинності, контрабандою
наркотиків і подібними явищами інтереси окремих держав
можуть бути захищені тільки колективно, що потребує
вдосконалення наддержавних механізмів. Традиційна
«одноповерхова» міжнародна система регулювання, як
сукупність взаємодіючих одна з одною національних держав,
відживає. На зміну їй йде нова багатоярусна глобальна
система, де, доповнюючи одна одну, взаємодіють національні
держави, міжнародні урядові та неурядові організації,
транснаціональні корпорації й навіть міжнародні засоби
масової інформації, які стають все більш впливовою
політичною силою не тільки в національному, а й у світовому
масштабі.
Розпочавшись ще у 1940-х роках зі створення Організації
Об’єднаних Націй з її розгалуженою системою економічних
органів, а також Міжнародного валютного фонду,
Міжнародного банку реконструкції і розвитку (створений
пізніше з іншими фінансовими інститутами Всесвітній банк) і
Міжнародної торгівельної організації (з 1955 р. СОТ), цей
процес продовжується й нині. Причому міжурядові організації
склалися в тих галузях економічних відносин, які до середини
ХХ ст. були найбільш інтернаціоналізовані і вимагали
колективного регулювання. Розширення цих галузей,
відповідно, вимагає створення все нових інститутів для їх
регулювання
Із середини 1940-х років значно зросла (до 3 тис.)
кількість міжнародних організацій, які регулюють

63