Page 94 - 4786
P. 94
Таблиця 5.2. – "Мотиваційні" та "гігієнічні" фактори в теорії Фредеріка Герцберга
«Дійсні мотиватори» «Гігієнічні фактори»
Визнання результатів праці (заслуг Заробітна платня.
робітника). Умови праці.
Змістовність праці (інтерес до роботи, Соціально-трудова політика фірми.
можливість розвитку особистості). Міжособові стосунки в колективі.
Досягнення в роботі (успішність Ступінь безпосереднього контролю
роботи). за працею з боку керівника.
Високий ступінь відповідальності. Ставлення (взаємини)
Просування за службою. безпосеред-нього керівника.
Визнання результатів праці.
Можливості творчого та ділового
зростання.
На думку Ф.Герцберга, фактори, що викликають задоволеність і
незадоволеність працею не слід протиставляти. Кожна з цих груп факторів
знаходиться ніби-то у власній шкалі вимірювання, де одні діють в діапазоні від (–) до
(0), а інші – від (0) до (+).
Гігієнічні фактори формують середовище, в якому виконується робота. Якщо
вони відсутні чи недостатньо виражені, то у робітника виникає почуття
незадоволеності. Якщо вони достатні, то самі собою не можуть мотивувати людину.
Тобто у кращому випадку гігієнічні фактори здатні сформувати нейтральне
відношення до роботи (діапазон від (–) до (0)).
Почуття задоволеності роботою спричиняють тільки мотиваційні фактори,
використання яких підвищує задоволеність від нейтрального стану (0) до (+).
Отже, згідно теорії “мотиваційної гігієни”, для того, щоб створити ситуацію
мотивації, керівник має забезпечити наявність не тільки гігієнічних, але й
мотиваційних факторів.
Мотиваційні фактори пов’язані з характером і сутністю самої роботи. Звідси
логічно витікає запропонований Ф.Герцбергом метод "збагачення праці". Метод
"збагачення праці" побудований на припущенні, що робітники повинні бути особисто
зацікавлені в виконанні тієї чи іншої роботи. Для створення ситуації особистої
зацікавленості необхідно, щоб будь-яка виконувана робота відповідала трьом таким
вимогам:
1) робота має бути значущою, тобто робітник на закладі власної системи цінностей
повинен розуміти важливість виконання саме цієї роботи. Іншими словами, робота
повинна:
— пред’являти до робітника певні вимоги, щоб мобілізувати його
здібності;
— повинна мати певну завершеність, тобто мати якийсь конкретний
результат.
2) виконання роботи має передбачати певну частку відповідальності виконавців.
Ступінь цієї відповідальності визначає інтерес робітника до виконуваної ним роботи.
Зокрема, робітнику необхідно надати:
— свободу дій в процесі плануванні його роботи;
— можливість вибору способу виконання тих чи інших операцій;
— певну свободу і незалежність від дріб’язкової опіки і жорсткого
контролю з боку керівника.
94