Page 88 - 4786

ТЕМА 5. Мотивація.

План лекції
1. Поняття і сутність мотивації.
2. Змістовні теорії мотивації.
3. Процесні теорії мотивації.

1. Поняття і сутність мотивації

Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату
можливо лише шляхом певного впливу на неї управляючого органу або особи.
Необхідні певні інструменти впливу на елементи системи, щоб вона почала своє
функціонування. Одним із таких інструментів є мотивація. Для того, щоб ефективно
рухатися назустріч меті, керівник має не тільки спланувати і організовувати роботу,

але й примусити людей виконувати її згідно до опрацьованого плану.
Мотивація у широкому розумінні – це процес спонукання працівників до

діяльності для досягнення цілей організації.
З цього визначення можна зробити висновок, що ефективна реалізація функції

мотивації потребує:
1) усвідомлення того, що спонукає робітника до праці;
2) розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.
Психологія і соціологія розглядають спонукання як поведінкове виявлення

потреб, сконцентрованих на досягненні цілей.
Потреба – це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним
незадоволеність, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між

внутрішнім станом і зовнішніми умовами. При цьому потреби поділяють на:
— потреби першого роду, які за своєю сутністю є фізіологічними (потреби в

їжі, сні тощо);
— потреби другого роду, які носять соціально-психологічний характер
(потреби в повазі, владі, визнанні заслуг тощо).
Потреби першого роду закладені в людину генетично, а другого – є наслідком її
соціальної життєдіяльності.
Потреби неможливо безпосередньо спостерігати або вимірювати. Про їх існування
можна судити лише спостерігаючи поведінку людей.
Потреба, яка реально відчувається людиною, викликає у неї стан спрямованості
здійснити конкретну дію (дії), спрямовані на задоволення цієї потреби. Такий процес
і являє собою спонукання. Отже, спонукання – це потреба, усвідомлена з точки зору
необхідності здійснення конкретних цілеспрямованих дій. При цьому конкретні дії
(поведінка) людини розглядаються як засіб задоволення потреби.
Коли людина досягає поставленої мети, її потреба може бути:
— задоволена;
— частково задоволена;
— незадоволена.
Ступінь задоволення потреби впливає на спонукання (чи мотиви) поведінки
людини в майбутньому.
Отже, спрощену модель процесу мотивації можна представити у вигляді такої
схеми (Рисунок5.1.).
88