Page 81 - 4786
P. 81
Рисунок4.15. – Принципова схема дивізіональної організаційної структури
Перехід до дивізіональної організаційної структури означає подальший
розподіл управлінської праці, який відбивається у децентралізації оперативних
функцій управління, що передаються виробничим підрозділам та централізації
загальнокорпоративних функцій управління (фінансова діяльність, розробка стратегії
тощо), що сконцентровані на вищому рівні управління у штаб-квартирі компанії.
Переваги дивізіональної оргструктури:
— невтручання в оперативну діяльність виробничих підрозділів;
— можливість для вищого керівництва зосередитись на вирішенні стратегічних
проблем;
— підвищення якості рішень, що приймаються (завдяки наближенню до місця
виникнення проблеми);
— внутрішньофірмова конкуренція.
Недоліки дивізіональної оргструктури:
— дублювання функцій управління на рівні підрозділів;
— збільшення витрат на утримання апарату управління.
Дивізіональна організаційна структура відповідає умовам динамічного
середовища та організаціям з великою кількістю виробництв, життєвий цикл яких
відносно тривалий.
Матрична організаційна структура з’явилась як відповідь на підвищення ступеня
динамічності (мінливості) середовища функціонування фірм. Особливістю
оргструктур у такому середовищі має бути високий ступінь адаптованості. Це можна
забезпечити за рахунок тимчасового характеру функціонування структурних
одиниць.
В матричній організаційній структурі крім звичайних функціональних підрозділів,
які функціонують постійно, формуються так звані проектні групи як тимчасові
колективи. Проектні групи відповідають за реалізацію стратегічних планів.
Робітники проектних груп залишаються членами своїх функціональних підрозділів і
повертаються в підпорядкування своїх функціональних керівників після
розформування своєї проектної групи (див. Рисунок4.16).
Переваги матричної структури:
— високий ступінь адаптації до змін у середовищі;
— наявність ефективних механізмів координації між багатьма складними і
81