Page 80 - 4786
P. 80

розпорядництва і відповідальності);
                    — складність контролю;
                    — недостатня гнучкість.
                Лінійно-функціональна організаційна структура являє собою комбінацію лінійної
            та  функціональної  структур.  В  основу  такої  структури  покладено  принцип
            розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по
            вертикалі.  Лінійно-функціональна  структура  дозволяє  організувати  управління  за
            лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у
            вирішенні відповідних управлінських функцій (див. Рисунок4.14.).
                Із  схеми  випливає,  що  функціональні  керівники  мають  право  безпосередньо
            впливати на виконавців. При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями
            суперечливих вказівок: 1) або вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника; 2)
            або функціональному керівнику передається лише певна частина повноважень; 3) або
            функціональному керівнику передається тільки право рекомендацій.






















             Рисунок4.14. – Принципова схема лінійно-функціональної організаційної структури

                   Переваги лінійно-функціональної структури:
                    — поєднує переваги лінійних та функціональних структур;
                    — забезпечує відносно швидке здійснення управлінських рішень завдяки своїй
                       ієрархічності;
                    — спеціалізація функціональних керівників.
            Недоліки лінійно-функціональної структури:
                    — складність регулювання відносин лінійних і функціональних керівників;
                    — в  умовах  реорганізації  збільшується  потік  інформації,  який  спричиняє
                       перевантаження керівників;
                    — така структура чинить опір здійсненню змін в організації.
                Лінійно-функціональна  оргструктура  застосовується  при  вирішенні  задач,  які
            постійно  повторюються,  забезпечуючи  максимальну  стабільність  організації.  Вона
            ефективна  для  масового  виробництва  зі  стабільним  асортиментом  продукції  при
            незначних (еволюційних) змінах технології виробництва.
                Дивізіональна  організаційна  структура.  Групування  видів  діяльності  тут
            здійснюється  за  принципом  розподілу  праці  за  цілями.  Це  означає,  що  навколо
            певного виробництва формується організаційний підрозділ з автономією у здійсненні
            своєї повсякденної операційної діяльності (див. Рисунок4.15.).








                                                              80
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85