Page 78 - 4786

цього в організації формуються неформальні центри влади, тобто такі, які не
відображені в організаційній схемі.

4. Типи організаційних структур

Завдання менеджера в процесі організації полягає в тому, аби надати усім
компонентам організації такої форми та об’єднати їх таким чином, аби фірма являла
собою одне ціле і функціонувала цілеспрямовано. Саме тому, в будь-якій фірмі існує
певна підпорядкованість поміж її складовими частинами та рівнями менеджменту,
чіткий розподіл влади, прав та відповідальності.
Для відображення структурних взаємозв’язків основних рівнів та підрозділів
організації, їх підпорядкованості на практиці використовують схеми організаційної
структури управління. Такі схеми є лише скелетом системи управління, оскільки не
розкривають склад та зміст функцій, прав та обов’язків підрозділів та посадових осіб.
Теорія і практика менеджменту розробили багато різних принципів побудови
структур управління, які можна звести до наступних основних типів:
— лінійна організаційна структура;
— лінійно-штабна організаційна структура;
— функціональна організаційна структура;
— лінійно-функціональна організаційна структура;
— дивізіональна організаційна структура;
— матрична організаційна структура;
— та інші: проектна, кластерна, модульна, атомістична.
Лінійна організаційна структура являє собою систему управління, в якій кожний
підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь
комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням. Схематично ця структура
представлена на Рисунок4.11.
Переваги лінійної оргструктури:
чіткість і простота взає’ємодії (неможливість отримання підлеглим

суперечливих розпоряджень та вказівок);
Рисунок4.11. – Принципова схема лінійної організаційної структури

— відповідальність кожного за виконання свого завдання (надійний контроль
та дисципліна);
— оперативність підготовки і здійснення управлінських рішень;
— економічність (за умови невеликих розмірів організації).
— Недоліки лінійної оргструктури:
— необхідність високої кваліфікації керівників;
— зростання числа рівнів управління при збільшенні розмірів організації;

78