Page 75 - 4786
P. 75

кілька  організаційних  рівнів  управління.  Кількість  організаційних  рівнів
            визначається кількістю співробітників  організації безпосередньо підлеглих одному
            керівникові.
                   Збільшення  кількості  рівнів  управління  суттєво  впливає  на  ефективність
            діяльності організації:
            1)  в  менеджмент  вкладається  все  більше  коштів  у  зв’язку  із  зростанням  кількості
            менеджерів;
            2) ускладнюються зв’язки між окремими підрозділами, ускладнюється спілкування,
            викривлюється інформація;
            3) ускладнюються процеси планування і контролю.
                   Вартість управлінських рівнів є настільки значною, що кожному менеджерові
            бажано  підпорядковувати  максимальну  кількість  підлеглих,  роботою  яких  можна
            було б ефективно керувати.
                   Ось чому одним з найважливіших елементів організаційного проектування є
            встановлення діапазону контролю.
                   Діапазон контролю – це кількість робітників, безпосередньо підлеглих даному
            менеджерові.
                   Проблема постає в визначенні оптимального числа підлеглих.
                   Для  усвідомлення  проблеми  визначення  діапазону  контролю  часто
            використовується теорія зв’язків “підлеглий-керівник”, запропонована французьким
            консультантом з управління В.А. Грейкунасом (1933р.).
            За теорією Грейкунаса існує 3 види посадових зв’язків “підлеглий-керівник” :
            1) прямий одиничний зв’язок (керівник-підлеглий);
            2) прямий груповий зв’язок (керівник-можливі групи підлеглих);
            3) перехресний зв’язок (зв’язки між підлеглими).
                   Для  визначення  загальної  кількості  усіх  можливих  видів  зв’язків
            В.А.Грейкунас запропонував таку формулу:

            I = N (( 2n-1 / 2) + n – 1),
            де І – загальна кількість можливих взаємодій керівника з підлеглими та підлеглими
            між собою;
            N – кількість підлеглих.
            Якщо N = 2, то І = 6
            N = 3, то І = 18
            N = 5, то І = 100
                   Таким чином, складність  управління за Грейкунасом зростає  у геометричній
            прогресії в залежності від кількості підлеглих.
                   Недоліком  цієї  теорії  є  те,  що  вагомість  та  практична  користь  цієї  формули
            зменшується внаслідок того, що вона не враховує частоту та жорсткість посадових
            зв’язків стосовно витрат часу та їх здійснення. Для керівника (доречі, це визнавав і
            Грейкунас) загальна кількість потенційних посадових зв’язків не так важлива, як їх
            частота та час, який вони відбирають.
                   Будь-яка управлінська дія, яка скорочує кількість та частоту посадових зв’язків,
            може  збільшити  діапазон  контролю  і,  внаслідок  цього,  скоротити  витрати  від
            надмірної кількості підрозділів.
            Чинниками, які суттєво впливають на частоту та кількість посадових зв’язків, є:
                   — рівень професійної підготовки підлеглих. Чим вище професійна підготовка
                      підлеглих, тим ширше може бути діапазон контролю;


                                                              75
   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80