Page 74 - 4786

виконання поставлених завдань);
— прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов’язань виконувати
поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне вирішення);
— підзвітність (це вимога до підлеглого, який, використовуючи свої
повноваження, має усвідомлювати наслідки своїх дій і повідомляти про них
своєму безпосередньому начальнику).
Делегування призводить до позитивних наслідків за умови зваженого узгодження
цих трьох складових, які утворюють "піраміду управління" (див.Рисунок4.10).

Рисунок4.10. –“Піраміда управління”

Відповідальність та повноваження мають бути збалансованими з підзвітністю:
а) за допомогою заохочення у випадках позитивного результату виконання завдання;
б) за допомогою покарання – у випадках негативного результату виконання завдання.
Разом з тим слід зауважити, що підлеглий ніколи не буде нести повної
відповідальності за результати дорученої справи, оскільки за неї в цілому відповідає
той, хто передає свої повноваження.
Повноваження, що передаютья підлелим, бувають трьох типів: лінійні; штабні;
функціональні.
Лінійні повноваження – це повноваження, які передаються від начальника
безпосередньо йому підлеглому і далі іншим підлеглим. Делегування лінійних
повноважень утворює ієрархію рівнів управління в організації. Така ієрархічна
побудова називається "скалярним принципом організації". Отже, повноваження
лінійного керівника знаходяться у прямому ланцюгу команд від вищого керівника до
виконавця.
Штабні повноваження (апаратні, адміністративні) – це повноваження, що
передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо
лінійних керівників. Повноваження штабного керівника пов’язані з експертизою,
підготовкою рекомендацій, підтримкою лінійних керівників. Сутність штабних

посадових зв’язків полягає у їх дорадчому характері.
Функціональні повноваження - це повноваження, що дозволяють особі, якій
вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії
підлеглим лінійних керівників. Іншими словами, функціональні повноваження дають
право контролю за окремими видами діяльності інших підрозділів. При цьому слід
зауважити, що функціональні повноваження є обмеженою формою повноважень.
Вони охоплюють лише окремі специфічні види діяльності (наприклад, робота з
кадрами, організація обліку тощо). Разом з тим, така обмеженість порушує принцип
єдиноначальності. Підлеглий, на якого розповсюджуються дії функціонального
керівника має одразу двох начальників - лінійного та функціонального. Це часто
спричинює конфлікти між центральним апаратом управління компанією та

керівниками лінійних підрозділів.
4. Діапазон контролю. Внаслідок делегування повноважень в організації виникає

74