Page 69 - 4786

організації та має такі конкретні результати:
— специфікації робіт;
— посадові інструкції;
— кваліфікаційні характеристики.
Процес проектування робіт складається з двох стадій:
а) аналіз робіт (аналіз виробничих операцій);
б) власне проектування робіт.
В процесі аналізу робіт необхідно отримати інформацію про такі три основні
аспекти роботи:
1) про зміст роботи, тобто про задачі та види діяльності, які мають виконуватися в її
межах;
2) про вимоги, які ставляться до роботи (освіта, досвід, стаж роботи, наявність
відповідного ступеня, ліцензії, навичок, здібностей тощо);
3) про середовище, у якому вона здійснюється (умови праці, ступінь
відповідальності, ступінь контролю за виконанням з боку начальника, ступінь
припустимої помилки тощо).
Проектування робіт – це процес визначення обсягів та змісту кожного виду робіт в
організації.
В процесі проектування потрібно визначити дві ключові характеристики
роботи:
а) обсяг роботи (кількість різних операцій та/або задач, які виконуються одним
робітником та частота їх повторення);
б) змістовність роботи – це відносний ступінь того впливу, який робітник може
здійснити на саму роботу або на її середовище, а саме на:
— самостійність в плануванні та виконанні роботи;
— самостійність у визначенні ритму роботи;
— участь у прийнятті рішень тощо.
Термін “проектування робіт “ з’явився в надрах класичної школи менеджменту.
Багато з ранніх ідей науки управління оберталися навколо проектування робіт з точки
зору максимального використання переваг спеціалізації.
З розвитком та удосконаленням виробництва все більш почали виявлятися
негативні сторони спеціалізації. Виникла потреба змінити традиційну спрямованість
проектування робіт. Разом з тим з’явився і новий термін “перепроектування робіт”
або “реорганізація робіт”.
До основних методів перепроектування робіт належать (див. Рисунок4.7.):
1) Ротація робіт – переміщення робітників через певні проміжки часу з однієї роботи
на іншу. Ротація робіт може бути як горизонтальною так і вертикальною.
Переваги:

— накопичується досвід у суміжних сферах;
— усувається одноманітність та монотонність;
— покращується розуміння інших видів діяльності.
2) Формування робочих модулів – ротація у відносно короткі проміжки часу,

наприклад, впродовж одного робочого дня.

69