Page 29 - 4786

варіантів: перевернути звичайне рішення «догори ногами»; вивернути на виворот;
поміняти місцями тощо.
Метод ідеалізації базується на пошуку альтернативи шляхом ініціювання
уявлення про ідеальне вирішення проблеми, яке може наштовхнути на нові варіанти
дій.
Порівняно з індивідуальними колективні методи є більш ефективними.
Метод «мозкового штурму» зводиться до творчої співпраці певної групи
спеціалістів заради вирішення проблеми шляхом, наприклад, проведення дискусії.
Аби “мозковий штурм” не перетворився на звичайну нараду слід дотримуватись
певних правил:
— не дозволяється критицизм і негативні коментарі щодо висловлювань
учасників;
— ідеї та пропозиції, що висуваються, не засуджуються;
— заохочується вільне творче мислення;
— забезпечується висування якомога більшої кількості ідей;
— заохочується комбінування ідей, розвиток однієї ідеї на закладі інших тощо.
Метод “Конференція ідей”. Відрізняється від методу «мозкового штурму» тим,
що допускає доброзичливу критику у формі реплік або коментарів. Вважається, що
така критика може підвищити цінність ідей, що висуваються. Всі висунуті ідеї
фіксуються в протоколі анонімно. Не рекомендується залучати до “конференції ідей”
осіб, які скептично налаштовані щодо можливостей втрішення даної проблеми.
Метод “Колективного блокноту” поєднує індивідуальне незалежне висування ідей
з колективною її оцінкою. При цьому кожний учасник групи отримує блокнот, у
якому викладена сутність вирішуваної проблеми. Впродовж певного періоду часу
(звичайно 2 тижні) кожний учасник групи записує до блокноту власні ідеї щодо
вирішення даної проблеми. Потім блокноти збирає керівник групи для узагальнення
та систематизації інформації. Реалізація методу завершується творчою дискусією
всієї групи та обговоренням систематизованого матеріалу.
З метою активізації процесу творчого пошуку альтернативних варіантів
використовується третя група методів.
Метод контрольних запитань. Його сутність полягає у стимулюванні пошуку ідей за
допомогою універсальних запитань. На практиці часто використовується перелік
універсальних запитань, складений Алексом Осборном:
— яке нове застосування об’єкту можна запропонувати?
— які модифікації об’єкту можливі, якщо його обертати, скручувати,
змінювати функції, колір, форму тощо?
— що можна на об’єкті збільшити (зменшити): розміри, міцність, кількість
елементів тощо?

— що можна на об’єкті замінити і т.д.?
Метод фокальних об’єктів полягає у перенесенні ознак випадково вибраних
об’єктів на об’єкт, що удосконалюється. Внаслідок цього можливо отримати нові,
оригінальні варіанти вирішення проблеми удосконалення даного об’єкта. Метод

фокальних об’єктів реалізується у такій послідовності:
а) вибирається фокальний об’єкт та встановлюється мета його удосконалення;
б) навмання вибирається декілька випадкових об’єктів;
в) складаються списки ознак випадкових об’єктів;
г) ознаки випадкових об’єктів приєднуються до фокального об’єкту;
д) отримані сполучення розвиваються шляхом вільних асоціацій;

29