Page 21 - 4786

ТЕМА 2. Прийняття управлінських рішень.

План лекції
1. Основи теорії прийняття рішень
2. Процес прийняття рішень.
3. Методи обгрунтування управлінських рішень.

1. Основи теорії прийняття рішень

У науковій літературі зустрічається як розширене, так і вузьке розуміння
процесу прийняття рішень в управлінні.
У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється з усім процесом
управління. Розширене розуміння охоплює не тільки процес прийняття рішень, але і
його виконання та контроль результатів його реалізації. Але це не відповідає
уявленню, що кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення.
У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого
рішення з чисельних альтернатив. У процесі аналізу вузького розуміння необхідно
враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою. Процес прийняття
рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив,
встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.
Зважаючи на це можна запропонувати таке визначення категорії “прийняття
управлінського рішення”: прийняття рішення – це процес, який починається з
констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто
вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації.
На процес прийняття управлінських рішень впливає безліч різноманітних
факторів. До найважливіших зпоміж них належать такі:
1. Ступінь ризику – розуміється, що завжди існує імовірність прийняття
неправильного рішення, яке може несприятливо впливати на організацію.
Ризик – фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, при
прийнятті рішення, оскільки він пов’язаний із зростанням відповідальності.
2. Час, який відводиться менеджерові для прийняття рішення. На практиці
більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі
альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.
3. Ступінь підтримки менеджера колективом – цей фактор враховує те, що нових
менеджерів сприймають не відразу. Якщо порозуміння і підтримки інших
менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок своїх
особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень.
4. Особисті якості менеджера – один з найбільш важливих факторів. Незалежно
від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні
мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення.
5. Політика організації – у даному випадку враховується суб’єктивний фактор при
прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання – усе це може
вплинути на прийняття того, чи іншого рішення.
Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке
постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує
функціонування господарської організації за рахунок взаємозв’язку формальних та
неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.
Управлінське рішення є інструментом впливу на об’єкт управління та окремі його
21