Page 19 - 4786

“активної меншості”, згідно з якою конформність може бути формою
переговорів між втягненими у конфлікт щодо певної реальності меншістю і
більшістю. Невдовзі було зроблено висновок, що підпорядкування індивіда
вимогам групи є не єдиним способом розв'язання конфлікту. Ефективним і
навіть неминучим нерідко може бути прийняття більшістю або її частиною
позицій меншості (поняття “меншість” використовується в його
буквальному значенні). В подальших дослідженнях меншість стали
визначати не за кількісним критерієм, а за критерієм впливу.

Меншість — частина групи, наділена меншими можливостями впливу
(авторитетом, статусом та ін.).

З таких позицій чисельна меншість фактично може бути більшістю, якщо
зможе нав'язати свою думку іншим.

Значущість експериментальних досліджень С. Московічі, його колег та
послідовників полягає у встановленні факту існування нормативного впливу
меншості та його механізмів, в апробуванні нової моделі соціального впливу, у
з'ясуванні залежності впливу меншості від різноманітних змінних (порядок
відповідей підставних осіб, тип відповідей та ін.). Ці дослідження навели на
висновок, що вплив меншості не можна пояснити тими механізмами, які традиційно
використовувалися для пояснення впливу більшості, адже вона не має стільки
однодумців, як більшість. Крім того, меншість часто позбавлена змоги здійснювати

нормативний контроль над більшістю, доступу до інформаційних засобів впливу.
Тому джерела, сутність, чинники впливу меншості є принципово іншими, ніж у
більшості. Найвідчутніші з них пов'язані з манерою (стилем) поведінки меншості.
Компонентами і водночас параметрами цього стилю є послідовність, постійність,
впевненість у собі, здатність залучати до меншості представників більшості,
стійкість, структурування і виклад відповідних аргументів. Особливо відчутним є
вплив послідовної поведінки меншості на позицію у групі. Стійкість опозиції
підриває групову єдність, демонструючи, що думка більшості не є абсолютною і
остаточною. Беззаперечне й те, що меншість, яка твердо стоїть на своїх позиціях,
впливовіша, ніж хитка меншість. За спостереженнями С. Московічі, прямування
меншості за більшістю є просто публічною уступкою, а погодження більшості з
меншістю означає і відтворює справжнє нове сприймання дійсності (в експерименті
— це сприймання блакитної смужки як зеленої).

У процесі експериментів було з'ясовано, що письмово сформульовані
пропозиції меншості у формі закликів та безкомпромісних висловлювань впливали
менш ефективно, ніж сформульовані стримано. Послідовна меншість, яка поводить
себе у надто ригідній манері (безкомпромісній, категоричній, догматичній, суворій у
висловлюваннях), впливає значно слабше, ніж меншість, що використовує гнучкий
(адаптивний, м'який у формулюваннях, відкритий для компромісів) стиль
переговорів. Вплив постійної меншості залежить і від глибини й сили переконаності

представників більшості, від взаєморозуміння між ними, одностайності у
висловлюванні думок та пропозицій.

Узагальнені порівняння особливостей впливу більшості та меншості можна
звести до таких положень:

19