Page 17 - 4786

пристосовуватися до неї;
— загальна система орієнтирів, яка сформувалася у присутності інших людей,
продовжує впливати на погляди та судження індивіда навіть за відсутності
джерела цього впливу. М. Шериф не досліджував власне конформізм.
Метою його було вивчення процесу виникнення та формування соціальної
норми в умовах лабораторії, а також з'ясування різноманітних аспектів
навіюваності людини.
— На початку 50-х років XX ст. американський дослідник Соломон Аш
звернув увагу на проблеми групового тиску, використавши метод
“підставної групи”. Відчутна активізація досліджень і дискусій про природу
конформізму як соціального явища, що відбулася в у наступні десятиліття,
збагатила соціальну психологію багатьма конкретними висновками.
Зокрема було встановлено, що високий ступінь конформності є наслідком
недостатньо розвиненого інтелекту, низького рівня самосвідомості та ін.
Саме тоді було зроблено висновок, що людина може бути конформістом або
нонконформістом. Тобто існує два варіанти ставлення особистості до
групової думки: або незгода, відчуження, або повне прийняття її.
Стверджувалося також, що ступінь конформності залежить від ситуації,
складу та структури групи. Однак ці чинники так і не були з'ясовані
(очевидно через лабораторний характер групи, що не дало змоги врахувати
значущість для індивіда групової думки). Негативну роль відіграла й
абстрактність учасників експерименту, що проявилася у відсутності
інформації про їх індивідуальні особливості, соціальні характеристики
(цінності, переконання та ін.). Та й сама модель варіантів поведінки була
дещо спрощеною, оскільки враховувала лише два її типи: конформну і
неконформну. Насправді реальне життя в групі може бути пов'язаним з
третім типом поведінки, ґрунтованим на свідомому визнанні особистістю
норм і стандартів групи.
— Попри ці недоліки, методика С. Аша була використана в подальших
експериментах, оскільки багато вчених вважають її взірцем наукової
творчості, безапеляційно визнаючи її гуманістичну спрямованість.
— Подальші дослідження конкретизували чинники, що зумовлюють
конформну поведінку, впливають на неї та визначають рівень конформності.
Це — наявність конфлікту (реального, уявного) між індивідом та групою;
тиск (вплив) групи через оцінки, образливі жарти тощо; одностайність
більшості; згуртованість групи; особливості ситуації; особливості
взаємозв'язку індивіда і групи; особливості відповіді на тиск групи; тендерні
і вікові особливості; індивідуальні особливості індивіда; соціокультурні
особливості; значущість ситуації для індивіда та ін.
— Американські соціальні психологи Мортон Дойч та Гарольд Джерард
виявили та описали нормативний та інформаційний види групового впливу
на індивіда. Нормативний вплив на індивіда пов'язаний з груповими
нормами. Йдеться про те, що більшість чинить тиск, і її думка сприймається
представником групи як норма. Нормативні вимоги групи оточують людину
з раннього дитинства: її вчать дотримуватися групових норм і поважати їх.
Інформаційний вплив на індивіда передбачає зміну індивідуальної позиції
стосовно групової у зв'язку з тим, що індивід звертається до групи як до
джерела інформації. Якщо нормативний вплив змінює систему

17