Page 129 - 4762

На думку Дж. Даніелса (J. Daniels) та Л. Радебау
(L. Radebaugh) поява у різних мовах англійських слів, а
особливо американізмів, частково пояснюється розвитком
передових американських технологій, які виготовляють нові
продукти та послуги, а відповідно й «кують» нові слова.
Проникаючи на територію іншої країни, продукти та послуги
вносять нові назви до її мовного простору. Так з’явилися
слова джинси (jeans) в російській та українській мовах, le self
як назва ресторану самообслуговування у французькій (від
self-service), moving pikceris як назва кінотеатру в литовській,
більше 20000 англіцизмів у японській.
Поділяючи тривогу та біль за рідну мову, хотіли б
звернути увагу на ще один аспект цієї проблеми, а також
глянути на глобалізацію мови та роль глобалізмів і з іншого
боку.
Велика насиченість глобалізмами є характерною для
медіатекстів різних мов світу. На нашу думку, саме це робить
газетні та журнальні статті сприятливим матеріалом не просто
для навчання іноземних мов, а й для розвитку плюрилінгвізму
та плюрикультуралізму.
Загальноєвропейські Рекомендації щодо вивчення,
викладання й оцінювання у мовній освіті (надалі
Рекомендації) – містять дефініцію плюрилінгвальної та
плюрикультуральної компетенцій, які полягають у тому, що
на відміну від мультилінгвізму (який є «знанням певної
кількості мов або співіснування різних мов у окремому
суспільстві»), передбачає формування такої комунікативної
компетенції, всередині якої усі мовні знання і досвід є
складниками, де мовні та культурні знання «переплітаються і
взаємодіють». Різні ситуації передбачають гнучке
використання різних складників цієї компетенції:
переключення із одного діалекту на інший, використання
кількох мов для розуміння смислу тексту поданого невідомою

126