Page 127 - 4762

«Плекаємо укрлиш...для кого?» науковець наводить приклади
додавання в англійську мову українських закінчень при
написанні місцевих прізвищ жінок у закордонних паспортах.
Автор пояснює поширення тенденції до аналітизму
впливом англійської мови: всихання відмінку, слабшання у
вимові та значенні закінчень (бізнес-леді), панування
чоловічого роду в іменникових запозиченнях (уповноважений
із прав людини / омбудсмен повідомила), частіше утворення
ступенів порівняння прикметників та прислівників
аналітичним шляхом (більш чіткий / більш чітко замість
чіткіший / чіткіше). Водночас з’являється нехарактерне для
української мови закінчення ’s присвійного відмінку
(Ростик’s) , в той час як закінчення множини іменника в
англійській мові –s часто дублюється українським – и (кліпси,
ф’ючерси). Сьогодні відбувається неминуча глобалізація
української мови, для якої «неконтрольований наплив
англіцизмів є ознакою не тільки осучаснення, але й шкідливих
метастаз».
Дослідник б’є на сполох, бо в деяких статтях
українських періодичних видань (газети «Українське слово»,
«Україна молода», журнал «Політика і культура») кількість
англомовних слів у 7–8 разів перевищує кількість
українських. Враховуючи, що багато англіцизмів мають
декілька або й кілька десятків українських відповідників,
В. Радчук робить висновок, що англіцизми не поповнюють
українську мову, а заміняють її, поступово витісняючи рідні
слова. Це, звісно, не сприяє розвитку рідної мови, так само як
дедалі ширша експансія латинки не сприяє розвитку норм
правопису.
Працюючи в цьому ж напрямі, М. Романюк вивчала
вплив вестернізації, тобто західних ономастичних стандартів,
як однієї з модних тенденцій. Із погляду дослідниці,
вестернізація має помітний вплив серед усіх онімійних класів:
антропонімів, фірмонімів (творення назв підприємств на базі

124