Page 32 - 4754
P. 32

30

                                           a 11 x 1   a 12 x 2   ...  a 1 n x n   b 1
                                           
                                            a 21 x 1   a 22 x 2   ...   a 2 n x n   b 2
                                           
                                            ..........  ..........  ..........  ..........  .......
                                            a  x   a    x   ...  a   x   b
                                             m1  1    m 2  2         mn  n     m

                  Нехай  A  –  основна  матриця,  а  C  –  розширена  матриця  цієї  системи.

            Елементарним  перетворенням  рядків  розширеної  матриці  C  і  переставленню

            стовпців  тільки  основної  матриці  A  відповідають  наступні  рівносильні

            перетворення лінійної системи:

                  1)  переставлення  місцями  будь-яких  двох  рівнянь  (перенумеровування

            рівнянь);

                  2)  множення  обох  частин  будь-якого  рівняння  на  довільне  ненульове

            число;

                  3)  додавання  до  обох  частин  будь-якого  рівняння  відповідних  частин

            іншого рівняння, помножених на довільне число;

                  4) перенумеровування невідомих.

                  Метод  Гаусса  дослідження  і  розв’язування  СЛАР  складається  з  двох

            основних етапів.

                  На першому етапі (прямий хід методу Гаусса – зверху вниз) здійснюють

            послідовне  виключення  невідомих  за  допомогою  вказаних  рівносильних

            перетворень системи. Спочатку виділяють перше рівняння і відповідно перше

            невідоме.  Припустимо,  що  a 11  ≠  0.  Якщо  ця  умова  не  виконується,  то

            переставляють  рівняння  і/або  перенумеровують  невідомі  так,  щоб  цей

            коефіцієнт  був  відмінний  від  нуля.  Ділять  перше  рівняння  на  a 11  ≠  0  і  за

            допомогою  одержаного  рівняння  виключають  послідовно  перше  невідоме  з

            другого рівняння, потім з третього рівняння і т.д. до останнього найнижчого.

            Виділяють друге рівняння і відповідно друге невідоме. Припустимо, що a 22 ≠ 0.

            Якщо  ця  умова  не  виконується,  то  переставляють  рівняння  і/або

            перенумеровують  невідомі  так,  щоб  цей  коефіцієнт  був  відмінний  від  нуля.

            Ділять  друге  рівняння  на  a 22  ≠  0  і  за  допомогою  одержаного  рівняння

            виключають послідовно друге невідоме з третього рівняння, потім з четвертого
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37