Page 31 - 4754
P. 31

29

                  □ Для знаходження рангу використовуємо метод обвідних

                  мінорів.

                                      3   1    2  
                                                                         1     2
                                А   6     2   1   ; rank А = 2; М   2               5   0
                                     
                                                                          2    1
                                      3   1   3 

                  – базисний мінор.

                                               1  1    1   2   1 ¦  
                                                                    
                                         С   1    1    2    ¦1  2      ; rank C = 2 .
                                               
                                                                    
                                                5   5  8    ¦7  3  


                  Оскільки rank A = rank C = r = 2 < n = 3, то система сумісна і невизначена.
                  Приймаємо  x 2  і  x 3  –  базисні  невідомі  (відповідають  стовпцям  базисного


            мінору), а x 1 – вільне невідоме (відповідає стовпцю, що не входить у базисний

            мінор). Нехай x 1 = C 1, де C 1 – довільна стала (параметр). Залишаємо в системі

            тільки  перше  та  друге  рівняння,  що  відповідають  рядкам  базисного  мінору.

            Переносимо  члени  з  вільним  невідомим  x 1  =  C 1  вправо.  Одержану  квадратну

            систему відносно базисних невідомих x 2 і x 3 розв’язуємо методом Крамера.

                                    x 2   2х  3   3   3C 1                 1    2
                          x 1 = C 1;                          ;    М  2                5 ;
                                     2x 2   х 3   1   6C 1                 2    1

                                        3   3C   2                   1  3   3C
                                    ) 1 (    1       15C 1    5 ;    ) 2 (    1     5 ;
                                        1   6 C    1                2  1   6 C
                                               1                                1
                                           ) 1 (  15C    5              ) 2 (    5
                                    х           1       3C   1;  х           1;
                                     2                       1      3
                                                  5                          5
                         Отже, x 1 = C 1; x 2 =1 - 3C 1; x 2 = 1;  C    R ;
                                                                    1
                  – загальний розв’язок.

                  Покладемо x 1 = C 1 = 0;. Тоді x 1 = 0; x 2 =1; x 2 =1;

                  - опорний розв’язок. ■



            3.4. Розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса

                  Розглянемо довільну прямокутну систему m лінійних алгебраїчних рівнянь

            з n невідомими x j (j=  n1, )
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36