Page 28 - 4744
P. 28

що розв’язується за методом прогонки, оскільки матриця системи

               є тридіагональною. За відомими c  з (1.55) одержуємо  , а з (1.53)
                                                             i                             i
               обчислюємо коефіцієнти b .
                                                   i
                      Вказаний  алгоритм  дещо  ускладнюється  заданням  інших
               типів граничних умов при  x   та  x  .
                                                        a
                                                                  b
                      Будь-який  многочлен  степеня,  що  не  перевищує  трьох,
               точно відтворюється кубічним сплайном.



                      1.2.2  Апроксимація.  Методи  найкращого  наближення.
               Метод найменших квадратів.


                     На відміну від задачі інтерполяції, в яких крива, що наближає
               дискретно  задану  множину  значень,  обов’язково  повинна
               проходити  через  точки  вказаної  множини,  задача  апроксимації
               значень  пов’язана  з  побудовою  кривої  заданої  аналітичної

               структури, яка найкращим чином наближає вказані значенння за
               певним  критерієм.  При  цьому  не  ставиться  умова  інтерполяції:
               одержана крива не обов’язково повинна проходити через кожну з

               точок множин, яка апроксимується. Розглянем метод найменших
               квадратів.

                      Нехай  задано  деяку  множину  точок  M                     x ,  y  .  Необхідно
                                                                                 i  i  i
               встановити,  при  яких  значеннях  невідомих  констант                                   c
                                                                                                         j
               залежність
                                                 f   f   cx,  , c ,..., c                      (1.57)
                                                           1  2    N
               найкращим чином мінімізує функцію:

                                                              L
                                                                                      2
                                          S x ,  y , c ,..., c     y   f  x , c , c ,..., c        (1.58)
                                             k  k  1    N         k      k  1  2   N
                                                             k 1
                      Функція (1.58) є сумою квадратів відхилень заданих значень
                y  від значень функції (1.57) в точках  x , що і послужило назвою
                 k                                                    k
               вказаного  методу.  В  багатьох  випадках  задача  мінімізації  (1.58)
               має  єдиний  розв’язок,  що  випливає  з  додатньої  визначеності

               матриці других частинних похідних (гесіана) в стаціонарній точці
               функції (1.58). Найбільш відомою реалізацією методу найменших
               квадратів є побудова лінії регресії виду:

                                                 y   kx  b,                                     (1.59)





                                                                                                       28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33