Page 26 - 4744
P. 26
C kx x x k x x k 2x x x
2 1 0 0 1
.
1
C kx x x 1 k
2 0 0 1
x x
0 1
Отже,
1
C x x x x x . (1.43)
2 0 1
x x
0 1
Для xC одержуємо:
3
2
C kx x x
3 0
2 1
C 1x k x x 1 k ,
3 1 1 0 2
x x
1 0
отже,
1 2
C x x . (1.44)
3 2 0
x x
1 0
Отже, формули (1.42)–(1.44) повністю визначають
многочлен (1.38).
Інший спосіб побудови Ерміт-інтерполянта гарантує
виконання заданих умов лише з точністю здійснених обчислень.
Розглянем його для наведеного вище завдання. Запишемо
многочлен (1.38) у формі поліному:
2
H 2 axx bx c . (1.45)
Оскільки задано похідну (умова (1.37)), запишемо похідну
від (1.45):
H 2 x 2 ax b. (1.46)
Підставимо умови (1.37) у (1.45) та (1.46):
H fx ax 2 bx c
2 0 0 0 0
2
H 2 fx 1 2 ax 1 bx 1 c (1.47)
H 3 fx 0 1 ax2 0 b
Система (1.47) складається з трьох рівнянь з трьома
невідомими і розв’язується методом Гауса.
Практичне використання многочленів Лагранжа та Ерміта
обмежується невеликими (до n 5 ... 6) значеннями степеня,
оскільки побудова алгоритмів при більших значеннях n
ускладнюється їх громіздкістю, крім того, підвищення значень n
не приводить до суттєвого підвищення точності.
Розглянемо інтерполяцію кубічним сплайном. Нехай на
відрізку ba, задається неперервна функція xf і розрахункова
сітка
26