Page 23 - 4737

зменшення обсягу незавершеного виробництва та прискорення
обіговості обігових засобів у стадії виробництва.
Відповідно до представлених завдань та призначенням опе-
ративного управління головний зміст його формулюється таким

чином:
а) деталізація виробничої програми та визначення за деталі-
зованими завданнями мінімальних потреб цехів у засобах вироб-

ництва та трудових ресурсах;
б) розподіл деталізованих завдань по цехам, дільницях та
окремих виконавця;
в) календарне планування, облік контроль та регулювання

робіт з метою своєчасного виконання виробничої програми та за-
безпечення найбільш скорого та доцільного руху предметів праці
у виробництві.

У результаті руху предмету праці при виконанні кожної на-
ступної операції відбувається зростання витрат у незавершеному
виробництві які виступають як частина обігових засобів підпри-

ємства. Вони повертаються тільки після повного виготовлення
продукту та його реалізації. Отже, необхідно скорочувати кален-
дарний період від моменту поступлення сировини у виробництво

до виходу з неї готового продукту.
У цьому випадку обігові засоби у процесі виробництва обер-
таються скоріше і при однаковому їх обсязі підприємство дає бі-
льше продукції.

Найбільш доцільний рух предмету праці у виробництві дося-
гається у тому випадку, якщо у процесі зростання його готовності
забезпечуються найбільш високі економічні показники результа-

тів виробництва і випуску продукції, зниження собівартості, під-
вищення продуктивності праці, використанні основних та обо-
ротних засобів підприємства.

2.1.2 Етапи оперативного управління виробництва

Представлені вище завдання оперативного планування та
управління здійснюються та розв’язуються такими трьома послі-
довними етапами.

На першому етапі органи оперативного та техніко-
економічного планування на підставі річної та квартальної виро-
бничих програм заводу розподіляють завдання між цехами. З ці-

єю метою по кожному цеху розраховують з одного боку, мініма-

23