Page 21 - 4737

та витрат із забезпечення основного виробництва інструментом,
ремонтом, сума витрат на паливо (енергію, сировину, матеріали
та інше).
Оперативне планування та управління, виходячи із встанов-

лених загальних об’ємних показників, розчлінює планове завдан-
ня на складові частини, визначає необхідні конкретні роботи та
по кожній з них – терміни та місце виконання. Так, оперативне

планування основного виробництва визначає по кожному виробу
терміни та місце виготовлення (дільницю, робочі місця) окремих
вузлів, окремих деталей та, нарешті, виконання окремих техноло-
гічних операцій. У процесі оперативно-календарного планування,

наприклад, терміни придбання, завозу на склад, а також норми
запасу сировини, матеріалів та напівфабрикатів встановлюють по
кожній назві окремо та виходячи із календарного плану основно-

го виробництва.
Незважаючи на вказані суттєві відмінності у методах та
об’єктах планування, техніко-економічне планування та операти-

вне планування уявляють не відокремлені між собою, а пов’язані
та взаємозумовлені частини єдиного процесу заводського плану-
вання та вирішують одне завдання – забезпечення умов, засобів,

невикористаних резервів виробництва у забезпечення виконання
плану виробництва та систематичного покращення техніко-
економічних показників функціонування підприємства.
Оперативне планування починається ще у процесі розробки

показників техніки-економічного планування. Найбільш важли-
вий розділ техніко-економічного планування – план виробництва
та реалізації продукції базується на розрахунках та побудовах

оперативного планування та управління.
У машинобудуванні (приладобудуванні) оперативне плану-
вання та управління є одним з головних факторів, спрямованих
на розв’язування таких завдань:

1. Рівномірне та комплектне виконання виробничої програми,
додержання директивних термінів випуску товарної продукції.
2. Повне та найбільш доцільне використання засобів вироб-

ництва та трудових ресурсів підприємства.
3. Мінімальне зв’язування обігових засобів у стадії виробни-
цтва.

4. Створення умов, спрямованих на розвиток передових форм
організації праці та виробництва.

21