Page 22 - 4737
        P. 22
     5. Забезпечення умов, спрямованих на широке використання
            у плануванні та управлінні економіко-математичних методів.
                  Всі  розрахунки  та  побудови  оперативного  планування  та
            управління базуються на даних технічної підготовки виробництва
            та пов’язуються з економічними показниками з випуску продук-
            ції, праці, фондам заробітної плати, собівартості та обіговими за-
            собами,  встановленими  техніко-економічним  плануванням  по
            підприємству та його окремих підрозділів. Цей зв'язок оператив-
            ного планування та управління з економічними показниками ви-
            робництва  безпосередньо  реалізується  у  процесі  розв’язування
            представлених вище завдань.
                  Так,  розв’язування  першого  основного  завдання  вказує  на
            вплив оперативного управління на виконання важливішого пока-
            зника техніко-економічного показника – показника обсягу товар-
            ної продукції.
                  Вирішення  другого  основного  завдання  –  повного  та  най-
            більш доцільного використання засобів виробництва та трудових
            ресурсів  підприємства  –  забезпечується  оперативним  управлін-
            ням за допомогою:
                  1.  Старанних  розрахунків  завантаження  обладнання  та  сис-
            тематичного виявлення резервів його використання.
                  2. Такого розподілу виробничої програми між цехами, діль-
            ницями та робочими місцями, за якого рівномірне завантаження
            обладнання поєднується з мінімальними розмірами його просто-
            ювання під час підготовки до роботи (робота економічно вигід-
            ними  партіями),  а  також  забезпечується  максимальна  відповід-
            ність виконуваних робіт кваліфікації робітника та механічної по-
            тужності обладнання.
                  3. Максимальної спеціалізації робочих місць на виробництві
            обмеженої  кількості  різноманітних  технологічних  операцій,  що
            сприяє підвищенню продуктивності праці.
                  Рішення  третього  завдання  –  мінімального  зв’язування  обо-
            ротних  засобів  у  стадії виробництва –  забезпечується  оператив-
            ним плануванням та управлінням на шляху такого розподілу за-
            вдань у часі та робочих місцях, такої побудови календарних гра-
            фіків виробництва та оперативного регулювання у процесі вико-
            нання виробничої програми, при якому забезпечується максима-
            льне  скорочення  тривалості  виробничого  циклу  заготівок,  дета-
            лей,  вузлів  та  виробу  у  цілому  та  як  результат  –  максимальне
                                                                22
     	
