Page 21 - 4733

Лабораторна робота № 3

ВИЗНАЧЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДВИГУНА НА ОСНОВІ
КРИВОЇ ЙОГО РОЗГОНУ

1. Загальні положення
Для експериментального визначення динамічних властивостей об'єкта на його вхід
подаються різного виду збурення і за допомогою реєструювальних пристроїв отримуються або
графічні зображення або значення у вигляді таблиць зміни вихідного сигналу в часі. Найчастіше
для характеристики динамічних властивостей користуються кривими розгону - залежностями
вихідного сигналу від часу при подачі на вхід об'єкта стрибкоподібного збурення. Завдання
зводиться до того, щоб на основі експериментальних даних визначити передавальну функцію
об'єкта W ( ) p , загальний вигляд якої:
k (b p m  b p m  1   pb  ) 1
W (p )  m m  1 1 , (3.1)
a n p n  a n 1  p n 1   a 1 p  1
де k - коефіцієнт пропорційності; a .. a та b ..b - коефіцієнти передавальної функції.
1 n 1 m
При використанні методу наближених моделей передавальна функція визначається за
видом графічного зображення кривої розгону на основі її подібності за формою до форми
перехідних характеристик однієї або декількох, з'єднаних між собою, типових динамічних ланок.
Якщо крива розгону має точку перегину, то доцільно вважати, що об'єкт представляє
собою послідовне з'єднання певної кількості аперіодичних ланок першого порядку. Тому
передавальну функцію можна подати у вигляді:
ke  p
W( p)  , (3.2)
T ( p 1 ) n
0
де  - транспортне запізнення, яке характеризує запізнення реакції на вхідний сигнал; Т 0 або
коефіцієнт a – характеризує інерційність об’єкта і визначає, як швидко вихідний сигнал досягає
1
усталеного значення; n – кількість аперіодичних ланок першого порядку.

1
*
Y

Y()

0.632

Y(0) Т 0

t

Рисунок 3.1 - Крива розгону без точки перегину

Якщо крива розгону не має точки перегину (див. рис. 3.1) і не має транспортного
запізнення, то передавальну функцію подають у вигляді:
k
W p( )  . (3.2)
T p  1
0
20