Page 122 - 4685

6) Наукова підсистема системи менеджменту
Наука виступає загальним інтелектуальним і духовним продуктом
суспільної людської діяльності, втіленим у системі знань про закони і
закономірності функціонування та розвитку матеріальної системи.
Наука управління – це впорядкована сукупність знань про об’єкт
управління та суб’єкт управління і процеси подальшого їх вдосконалення через
науково-дослідницьку діяльність. Розрізняють фундаментальні і прикладні
наукові дослідження. Результатом наукових розробок є вдосконалення
процесів праці, засобів і предметів праці, технологій і продуктів праці. Ступінь
науковості управління визначається мірою використання в практиці сучасних
теоретичних досягнень як науки управління, так і суміжних наук.
Наукова підсистема забезпечує реалізацію продуктивних сил суспільства,
забезпечує прогрес і здійснення науково-технічних революцій. Саме завдяки
науково-дослідним роботам (пошуки, дослідження, експерименти)
нагромаджуються нові знання, перевіряються гіпотези, обґрунтовуються закони
і закономірності, зростає науковіддача (відношення обсягу реалізованої
продукції і витрат на її науково-технічну розробку).
Науковість управління визначається наступними ознаками:
використання об’єктивних законів, закономірностей, наукових підходів,
залежностей; використання наукових методів, теорій, концепцій; залучення
моделювання для вдосконалення системи управління; узгодження
адміністративних, економічних, психологічних та інших методів в процесах і
процедурах управління; багатоваріантні розрахунки при виборі
альтернативного рішення; постійне розширення наукових досліджень для
вдосконалення і розвитку систем управління; широке залучення в управління
обчислювальної техніки і оргтехніки; автоматизація, механізація і
комп'ютеризація процедур, інформатизація управлінських процесів.
Наукова підсистема складається із: теорій, законів, концепцій, гіпотез,
закономірностей, методів, методик, методології, процедур, завдань тощо.

7) Зовнішнє середовище системи менеджменту
Середовище – це те, що: складається з елементів; оточує систему і
впливає на неї; є життєво важливим для життєдіяльності системи; середовище і
система не можуть існувати один без одного; відносини "система – довкілля"
відносяться як сфера меншої комплектності до сфери більшої комплектності;
кордони системи і середовища динамічні; середовище впливає на систему, а
система впливає на середовище.
Середовище – сукупність об’єктів і сил, зміна яких впливає на
підприємство як СЕС, а також тих об’єктів, чиї властивості змінюються в
результаті поведінки системи. Середовище – це система, яка складається з
об’єктів, що не належать системі.
Межі системи – сукупність об’єктів, які одночасно належать системі і
середовищу.
Розрізняють: мікро, макро, мезо, мега – рівні середовища.

118